Архів категорії: Думка

Захист української мови після Революції гідності: органи державної влади і громадські організації — партнери чи антагоністи?

Опубліковано:

20150618_095953_1

Тарас Марусик

Відразу після Революції гідності, коли було зроблено спробу зруйнувати перепони, які штучно стримували природний розвиток і функціонування української мови, як це зазначено в Конституції України, в усіх сферах суспільного життя на всій території України, громадські організації — і давніші, і ті, що з’явилися під час протестних акцій проти ухвалення закону “Про засади державної мовної політики”, — сподівалися на допомогу постмайданної влади у демонтажі колоніального мовного законодавства і початку створення справедливіших правил гри у цій важливій сфері.

Спробуємо знайти якомога точнішу відповідь на запитання, що міститься в назві цієї публікації, хоча мені буде непросто позбавитися від можливих суб’єктивних оцінок, з огляду на участь у громадському русі. Читати далі

Україна і Росія. Князь Володимир і походження української мови

Опубліковано:

image

Лариса Масенко

«Історія культурних зв’язків між Україною і Росією – це історія великої і ще не закінченої війни», – писав Юрій Шевельов в есеї «Москва, Маросєйка» у 1954 році, коли в СРСР помпезно відзначали 300-річчя Переяславської ради як «свято возз’єднання» України з Росією. Натомість Шевельов мав інший погляд на цю подію: «Переяслав у перспективі трьох сторіч уявляється нам початком великої трагедії».

Війна на полі культури супроводжує й нинішній, уже збройний наступ Росії на Україну. Підтвердженням цього є відкриття в центрі Москви пам’ятника Київському князю Володимиру Великому. Читати далі

Перспективи застосування правових позицій Конституційного Суду України у розробці мовного законодавства

Опубліковано:

pro-zasady

Первісний варіант статті надруковано у Віснику Національного університету «Львівська політехніка», № 845. Серія Юридичні науки. – Львів : Видавництво Львівської політехніки,  2016. – С. 482 – 489. 

Володимир Марковський

Постановка проблеми. На сучасному етапі державотворення актуальним завданням убачається оновлення мовного законодавства. Зокрема, розробка і прийняття нового мовного закону продиктована необхідністю підвищити правовий статус української мови як державної. Такий закон має забезпечити дієвий правовий механізм реалізації статусу державної мови. З іншого боку, потрібно покласти край спекуляціям і пропагандистським зусиллям ЗМІ Російської Федерації навколо питання про нібито переслідування росіян та російськомовних в Україні.

Є правові підстави для того, щоб визнати чинний Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 (далі – Закон про мовну політику) неконституційним. Читати далі

Якою мовою говорить патріотизм?

Опубліковано:

12321

Лариса Масенко

Останнім часом у дискусіях з приводу мовних проблем часто постає питання: чи пов’язана мова із почуттям патріотизму?

Так, у статті Яни Полянської «Мовне питання: чи має патріот говорити українською?» наведено різні погляди на поставлене запитання. Досить поширеною є думка про те, що патріотизм не залежить від мови, якою говорить людина. Патріотами України можуть бути російськомовні громадяни – і це доводить їхня участь і в революційних подіях Майдану, і в обороні від російської агресії на Сході, і у волонтерському рухові.

Водночас україномовність не є обов’язковим показником патріотизму, доказом чого наводять приклади Віктора Януковича і Ганни Герман.

Зауважимо, що приклад Януковича навряд чи належить до вдалих, оскільки його україномовність обмежувалась лише офіційними виступами, і труднощі, які виникали у нього внаслідок необхідності перемикати код, були очевидними хоча б із відомого телевізійного сюжету з «йолкою». Читати далі

Російськомовні: захисту потребує українська мова. Результати дослідження

Опубліковано:

139034

Дослідження проводили: Юлія Тищенко, Юлія Каздобіна, УНЦПД

Респонденти в південно-східних регіонах, де домінує російська мова, вказували на необхідність захисту і розвитку української мови для подолання наслідків політики русифікації, яка активно проводилася в СРСР. Вони наводили приклади утисків за мовною ознакою щодо української мови в період незалежності України. Більшість респондентів підтримували державний статус української мови і не говорили про потребу зміни статусу російської мови. Разом з тим, багато хто наголошував на неприпустимості насильницької українізації.

Читати далі

Україна і «русский мир». Хто боїться «змістовної українізації»?

Опубліковано:

edinaya_strana

Сергій Грабовський, Радіо Свобода

В Україні триває русифікація. Йдеться не про збільшення частки російської мови у публічному просторі (хоча й такого ґатунку фактів вистачає), а про витіснення мови української звідти, де вона має бути органічно присутньою. А ще – про нав’язування українському соціуму російського стилю поведінки в публічному просторі і російської стилістики повсякденності. Тобто йдеться про загальні процеси, які нерідко не помічаються тими, хто переймається цими проблемами, через їхню заклопотаність безліччю часткових речей. Тим часом «русский мир» не здає позиції, навіть у столиці, і властиво стихійними чинниками це пояснити неможливо. Принаймні, домінують не вони. Читати далі

В’ятрович: У російської мови стати другою державною в Україні більше немає шансів

Опубліковано:

viatrovych

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян анонсував, що залізничні вокзали і станції в Україні до кінця 2016 року позбавляться всієї інформацію російською мовою. “До грудня 2016 року всі квитки, назви станцій, оголошення та інформація на табло будуть тільки двоми мовами – українською та англійською! Одночасно з цим продовжиться робота з декомунізації назв станцій”, — написав міністр у Facebook. Глава Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у колонці для “Апострофа” зазначає, що такий крок ще більше наблизить Україну до Європи.

В’ятрович переконаний, що в українців не повинно бути пієтету до російської топоніміки. Читати далі

Удаліть в карзіну

Опубліковано:

alubka

Андрій Любка

Звичайна ситуація: потрібно було мені купити новий лептоп. Покопирсавшись в різноманітних інтернет-магазинах і почитавши відгуки користувачів, я вибрав модель і вирушив купувати її в ужгородський магазин (ціна та сама, а сервіс – під рукою). Щасливим покупцям працівники магазину безкоштовно встановлюють програмне забезпечення, і я попросив, щоб мені всі програми з віндовзом включно ставили одразу українською. І тут почалося:

— Вибачайте, але це не вийде – у нас є лише російською, – знітився продавець. Читати далі

Лінгвоцид і мовна шизофренія

Опубліковано:

shevchuk-vynnychuk

Мовознавець Юрій Шевчук та письменник Юрій Винничук розмовляли в серпні 2016 у львівській книгарні «Є» про актуальну мовну ситуацію в Україні. Записав розмову Збруч.

Юрій Шевчук – український мовознавець, журналіст, кандидат філологічних наук. Викладач української мови в Колумбійському та Єльському університетах. Пише і виступає публічно на теми мовної ситуації в Україні, української культури, кінематографу та ідентичності.

Юрій Винничук – прозаїк, літературознавець, публіцист, лауреат премії «Книга року ВВС», один із найуспішніших сучасних українських письменників Ніколи не приховував ані своєї політичної позиції (згадаймо хоча б історію з загальновідомим віршем), ані однозначних поглядів на мовну ситуацію в Україні, про яку не втомлюється говорити. Читати далі

«Хочу знати українську, щоб прийти в кафе і спокійно замовити кави»

Опубліковано:

kursy

Ольга Перехрест

Для чого у Львові працюють безкоштовні курси української мови

Соціологи стверджують: лише 4,8% українців не розуміють української мови. Тож виглядає, що проблема взаєморозуміння російськомовних з україномовними є суттєво перебільшеною: абсолютна більшість знає українську достатньо добре, щоб розуміти один одного. Було б бажання.

Окрім бажання, існує також і можливість: вже чотири роки в різних містах Україні працюють безкоштовні курси української мови. Курси працюють зусиллями волонтерів: координаторів та викладачів. Мета цієї ініціативи – дати можливість оволодіти українською тим, хто з різних причин знає її недостатньо добре. У Львові такі курси працюють вже два роки. Читати далі