Архів категорії: Думка

Японський дипломат говорить українською, бо “аналізувати Україну треба не через Росію”

Опубліковано:

minamino

Радіо Свобода

Дайсуке Мінаміно – керівник політичного відділу посольства Японії в Україні і він вільно володіє українською мовою. Українська вимова японського дипломата не поступається носіям мови. Дайсуке Мінаміно почав вчити українську ще до того, як опинився в Києві, слухаючи радіопередачі «Голосу Америки» та Радіо Свобода. Вже у Києві він долав внутрішній бар’єр: відповідав українською навіть на російські репліки киян. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Дайсуке Мінаміно розповів, як йому вдалося вивчити українську мову. Читати далі

Проблеми та перспективи реалізації статті 7 про мову освіти Закону України “Про освіту”

Опубліковано:

Міністерство освіти і науки

Володимир Марковський, В’ячеслав Шевченко

Стаття присвячена питанням реалізації статті 7 «Мова освіти» Закону України «Про освіту» та її відповідність частині п’ятій статті 53 Конституції України. Аналізуються правові колізії, що виникають між правовими приписами Закону України «Про засади державної мовної політики» (стаття 20 «Мова освіти») та Закону України «Про освіту» (стаття 7 «Мова освіти»). Читати далі

Рецензія: Лариса Масенко “Мова радянського тоталітаризму”

Опубліковано:

masenko-

Пилип Селігей, Літакцент

Монографію Лариси Масенко «Мова радянського тоталітаризму» (в-цтво “Кліо”, 2017) створено в річищі історичної соціолінгвістики — науки, що вивчає, як функціонувала мова в минулі часи. Праця критично переосмислює досвід радянського політичного мовлення з особливою увагою на роки сталінського терору та брежнєвського застою. Попри назву, книжка стосується не лише давно минулих подій. Знаходимо в ній ключі й до розуміння сучасної мовної ситуації. Читати далі

Мова і держава: “закон Ківалова-Колесніченка” відкладуть, скасують чи замінять на новий?

Опубліковано:

mityng-ksu2

Скасувати закон «Про засади державної мовної політики», так званий «закон Ківалова-Колесніченка» вимагали 23 січня під стінами Конституційного суду України. Суд продовжує розгляд подання про відповідність цього закону Конституції. Між тим, у парламенті говорять про готовність проголосувати за один із «мовних законопроектів», який скасує «закон Ківалова-Колесніченка» та статус російської як регіональної мови зокрема. А в опозиції заявляють про «згубні наслідки» таких рішень. Експерти ж говорять про неготовність і небажання влади змінювати чинний мовний закон, ухвалений у часи Януковича. Читати далі

За російську мову не б’ють

Опубліковано:

37241

Юрій Андрухович

На Чернігівщині побили активіста за вимогу обслуговувати у магазині українською мовою. Це вже не перший випадок, коли дискримінують за українську.

Мені кидається в очі те, що фізичне насильство відбувається завжди над україномовними. Я не пригадую такого випадку, щоб побили когось, хто російською говорив. Це перший висновок. Читати далі

В тебе «страшна» українська? А хто сказав, що твоя російська не страшна?

Опубліковано:

Анна Заклецька

«У вас така гарна українська!» – часто кажуть мені. Мені приємно. Але коли далі йде десяток речень на тему «а у мене українська страшна, тому я розмовляю російською», одразу хочеться спитати: «Хто тобі сказав, що твоя російська не страшна?». Адже всі ці «г», «шо» та купа неправильних наголосів – це не є нормою для російської мови. Читати далі

2017 рік у мовній сфері: підстави для позитиву збільшуються

Опубліковано:

KK-01

Тарас Марусик, Радіо Свобода

Якщо коротко характеризувати 2017 рік на предмет розширення сфери вживання української мови в суспільстві, то для позитиву є трохи більше підстав, ніж для негативу. Поступ відбувається, але я б назвав його черепашим – до виконання конституційного положення про те, що «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України» ще дуже далеко. Читати далі

Мовні підсумки 2017 року

Опубліковано:

16252354_1262909183776498_631649894504016250_o

Непевне становище української мови: від поступу завдяки закону про квоти на радіо до досі чинного русифікаторського закону Ківалова-Колесніченка, – Портал мовної політики підбив мовні підсумки 2017 року.

Читати далі

Гібридна мовна політика України: між громадським вовком-санітаром і страусом-владою

Опубліковано:

mova-rs

Тарас Марусик, Радіо Свобода

2 березня 2014 року, вже через кілька днів після того, як голова Верховної Ради Олександр Турчинов не підписав ухвалений більшістю голосів Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики», бо, мовляв, це «призвело до загострення соціальної напруги та створило умови для політичних спекуляцій», олігархічні телеканали «Інтер», «Україна», «1+1», «ICTV», «СТБ», «5 канал» через Індустріальний телевізійний комітет (ІТК) започаткували логотип з написом «Єдина країна. Единая страна». Причому повідомлення на своєму сайті ІТК зробив двома мовами – українською та російською, даючи зрозуміти, що в мовній політиці змінюватися нічого не буде. Читати далі

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Опубліковано:

121ccb4-klimkin-osvita-625

Павло Клімкін, Європейська правда

Сьогодні Венеційська комісія оприлюднила довгоочікуваний висновок щодо нового Закону України “Про освіту”, а точніше, щодо його 7-ї статті, в якій ідеться про викладання мовами національних меншин.

Як відомо, саме ця стаття викликала гостру реакцію цілої низки сусідніх країн, а найбільше в Угорщині. І ось висновки міжнародних експертів засвідчили, що їхні тривоги були загалом безпідставними. Читати далі