Архів категорії: Публікації

Як у школі замість російської вивчати французьку – інструкція для батьків школярів

Опубліковано:

mova-v-shkoli

“1 вересня мене спіткала новина, що син вивчатиме в 6 класі російську. Я одна на весь клас цього не хотіла. Я не сварилася. Діяла спокійно і впевнено, опираючись на закон. У результаті двохтижневої наполегливої роботи я отримала дозвіл від директора одному моєму синові на весь клас (школу) замість російської вчити французьку. Цей приклад надихнув батьків, нас стало двоє, потім троє. Сьогодні, на 16 день наполегливості, наш клас поділили на дві групи: російську і французьку. Процес пішов…, – Лариса Ніцой, дитяча письменниця, педагог, поділилася своїм досвідом, як у школі обрати замість російської  інший предмет для своєї дитини.

Далі – текст Лариси Ніцой. Читати далі

Юрій Шевчук: Мовна шизофренія – нова, потужна форма русифікації

Опубліковано:

Shevchuk

Здавалося б, методи прямої заборони української мови, – Емські укази, Валуєвські циркуляри тепер не є можливими. Але реальність українська є такою, що їх замінили заборони неоголошені, які діють на рівні м’якої, символічної влади, коли створюються ситуації, впроваджуються правила, ніким не підважені, за якими україномовному стає некомфортно працювати, скажімо, у бізнесовій компанії.

Про це сказав Юрій Шевчук, викладач української мови у Колумбійському та Єльському університетах, який нещодавно у Львові у книгарні «Є» прочитав лекцію про «Політику мовної шизофренії в Україні. Джерела, форми, наслідки». Подаємо вашій увазі лекцію Юрія Шевчука з незначними скороченнями. Читати далі

Українська мова й маркетингові технології від Романа Матиса

Опубліковано:

matys

Засновник спільноти «И так поймут!» львів’янин Роман Матис – один з найвідоміших активістів, що присвячують частку свого життя розвитку в Україні української мови. Утім, від нього, фахового маркетолога, ви не почуєте сентиментальних гасел на кшталт «мова – душа народу», якими годі було когось зворушити навіть і в індустріальну добу – що вже казати про інформаційну. Активіст вдався до прагматичніших аргументів. Ключові тези Романа Матиса: 1) ти маєш право й гідний того, щоб його поважали; 2) українська – це спосіб позиціонування. Читати далі

Тарас Прохасько. Наївно. І все ж…

Опубліковано:

prohasko_08b

Можливо, все це мене переймає передовсім тому, що я є людиною, яка живе у мові, для якої мова є не тільки місцем дії, але й найреальнішою і найважливішою формою світу. Але, навіть якщо так, то чим такі люди, як я, гірші від аутистів, вільних підприємців, гомосексуалістів, євреїв і переселенців? Цілком природно, що у модерному суспільстві, яке так наполегливо декларує права людини, ці люди також хочуть почувати себе більш-менш комфортно. Читати далі

Мовна політика Квебеку

Опубліковано:

quebec-map

В Україні немає різкого кордону між мовними спільнотами: більшість населення вільно розуміє як українську, так і російську, частина російськомовних вважає себе українцями, а дехто регулярно переходить з мови на мову залежно від ситуації.

Але у Канаді – абсолютно інша ситуація. Більшість англомовних мешканців взагалі не розуміють французької. Це стосується і деяких міністрів федерального уряду “двомовної” країни. Частина франкомовних ледь розуміє англійську. “Другу офіційну” вивчають практично як іноземну. Лише 17% канадців вважають себе двомовними, але реальний відсоток напевно менший. Менш ніж 1% населення вважає рідними водночас англійську і французьку, і приблизно стільки ж вживає вдома обидві мови. Решта – АБО англомовні, АБО франкомовні. Читати далі

Іван Ющук. “Нації вмирають не від інфаркту”

Опубліковано:

yushchuk

Постійно йдеться про необмежені права носіїв регіональних мов. А хто чував, що в світі є регіональні мови — тобто обласні, районні, містечкові? Принаймні в мовознавстві такого поняття нема. Є місцеві мови, поширені в певній окремій місцевості. Ось у Лесі Українки читаємо: Він [італієць] говорить місцевим лігурійським діалектом. Саме так слово регіональний і розуміється у французькій та англійській мовах, звідки воно притягнуте в закон. Але як же, бачите, російську мову назвати місцевою? Вона й справді не місцева. Вона єдинодержавна в Російській Федерації, і там про неї належно дбають. Тому й вжито як нібито юридичний термін словосполучення з нечітким значенням — “регіональна мова”.

Професор Іван Ющук: народні депутати-інтелектуали-державники мають можливість використати запропоновану нижче статтю для вдосконалення «Пояснювальної записки» до постанови Верховної Ради про скасування ЗУ «Про засади державної мовної політики», як ідеологічно-правової основи сепаратизму і «русского міра» в Україні та прийняття нового прогресивного закону про мови.

Читати далі

Отар Довженко. Про мову без істерик

Опубліковано:

my

Проблеми треба проговорювати, осмислювати й намагатися розв’язати, а не витісняти, замовчувати і приховувати. Це вам будь-який психолог скаже. І проблем національних чи суспільних це стосується не менше, ніж індивідуальних.

Який вигляд має суспільство, яке замело під килимок свої проблеми, можна побачити в Молдові. Коли піднімаєш тему Придністров’я, молдавани ховають очі, відвертаються і намагаються чимскоріше перевести тему. Вони все знають, але не хочуть про це думати: якщо не чухати, не болить, то й слава Богу.

Зараз притомна частина українського суспільства рухається в тому ж напрямку. Заперечувати, що в Україні щось не так із мовною ситуацією, вже давно стало правилом доброго тону й поступово стає єдиною можливою точкою зору для освіченого, політично поміркованого ліберального індивіда. Сьогодні, якщо ти насмілишся заїкнутися про те, що українська чимось відрізняється від російської, а її становище в Україні не є задовільним, тебе вмить прирівняють до Ірини Фаріон, назвуть “вишиватником” і агентом Путіна, а також нагадають про те, що російськомовні патріоти воюють на Донбасі, а ти – ні. Не вірите – перевірте; це вже майже Godwin’s law. Читати далі

Алєг Трусав. Русифікація білоруської мови в Білорусі у ХХ столітті

Опубліковано:

bel1

Голова Товариства білоруської мови імені Франциска Скарини Алєг Трусав мав виступити на Форумі на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, проте не зміг приїхати. Натомість, він люб’язно надав Порталу мовної політики свою доповідь про русифікацію в Білорусі для публікації.

«Те, що сталося в Білорусі, – поки не трагедія. Це – фарс, це – агонія посткомуністичних сил, в яких немає ані перспективи, ані майбутнього. Вони неминуче зазнають краху, але шлях Білорусі та білорусів до справжньої незалежності лежить через ганьбу і страждання. Ганьбу ми переживаємо зараз, а страждання – попереду». Читати далі

Українська мова на Донбасі: рік під окупацією

Опубліковано:

117_10f23

До окупації основними сферами функціонування української мови на Донеччині та Луганщині були освіта та діловодство, почасти судочинство. Крім того, українська посідала впевнені позиції в кінопрокаті та зовнішній рекламі (сіті-лайти, біг-борди). На Донбасі мовили українські телеканали, працювали радіостанції з випусками новин українською мовою. За 15 місяців окупації українську фактично витіснено із усіх перелічених сфер.

Про це свідчить аналіз стану української мови на окупованих територіях, проведений у рамках щорічного дослідження «Огляд становища української мови в 2014-2015 роках», який вчетверте поспіль здійснив рух «Простір свободи».

Починаючи з квітня 2014 року, Україна стала втрачати контроль над окремими населеними пунктами Донецької та Луганської областей, а заразом і можливість впливати на стан і становище української мови. Окуповані території в межах, визначених Мінським протоколом від 5 вересня 2014 року (так звані окремі райони Донецької та Луганської областей, далі – ОРДЛО), вийшли з підпорядкування Києва орієнтовно в травні – липні 2014 року; деякі населені пункти (як-от Дебальцеве) були окуповані на початку 2015 року. 17 березня 2015 року Верховна Рада України офіційно визнала ОРДЛО тимчасово окупованою територією, де-юре зафіксувавши свою неможливість впливати на процеси, які там відбуваються.

Зважаючи на російську ідентичність терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які відчувають свою належність до «русского мира», інтенсивна русифікація та витіснення української мови є природною політикою окупаційної влади. Читати далі

pompy wtryskowe|cheap huarache shoes| bombas inyeccion|cheap jordans|cheap air max| cheap sneaker cheap nfl jerseys|cheap air jordanscheap jordan shoescheap jordanscheap wholesale jordans