Архів теґу: десовєтизація

Алєг Трусав. Русифікація білоруської мови в Білорусі у ХХ столітті

Опубліковано:

bel1

Голова Товариства білоруської мови імені Франциска Скарини Алєг Трусав мав виступити на Форумі на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, проте не зміг приїхати. Натомість, він люб’язно надав Порталу мовної політики свою доповідь про русифікацію в Білорусі для публікації.

«Те, що сталося в Білорусі, – поки не трагедія. Це – фарс, це – агонія посткомуністичних сил, в яких немає ані перспективи, ані майбутнього. Вони неминуче зазнають краху, але шлях Білорусі та білорусів до справжньої незалежності лежить через ганьбу і страждання. Ганьбу ми переживаємо зараз, а страждання – попереду». Читати далі

Олег Скрипка: Території, де українська мова була майже під забороною, окуповані або залиті кров’ю війни

Опубліковано:

640x428

“Ми маємо війну, тому що в нашій країні витіснялися українська мова і культура. Особливо там, де українська мова та музика були майже під забороною, тепер ці території окуповані або залиті кров’ю, – вважає один з фронтменів української музики Олег Скрипка. – І я не думаю, що це збіг. Радіо і телеканали настирливо продовжують нас годувати продуктом країни, з якою ми в стані війни ( уявіть собі в блокадному Ленінграді по радіо лунає “Дойчен Золдатен”)”.

В інтерв’ю Цензор.НЕТ він розповів, чому припинив виступати в Росії, як потрапив під обстріл і як він ставиться до людей, байдужих до долі України.

Щодо майбутнього України Олег є оптимістом і наразі покладає надію на волонтерські ініціативи та свідомість громадян. Ще влітку у своєму домі за містом він надав притулок кільком сім’ям біженців з Криму, а зараз багато часу і зусиль приділяє допомозі армії. Крім нього у волонтерській діяльності задіяна вся сім’я. Читати далі

Чому українці зациклені на мові?

Опубліковано:

Какая разніца кто какой нацианальнасті?

Нещодавно мені випала честь побувати в Києві на одній міжнародній конференції, присвяченій дуже актуальній для сучасної України тематиці.

Спікерами на ній були багато надзвичайно цікавих і достойних людей з багатьох країн Європи: Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії, Грузії, Франції, України. Учасники виголошували доповіді кількома різними мовами, причому учасники-українці здебільшого робили це українською мовою, зрідка відповідаючи на запитання, поставлені російською, цією ж мовою.

Втім, вже наприкінці конференції трапився інцидент, що викликав в мені глибоке обурення. Один з учасників, народний депутат, який на той момент обійняв посаду Голови комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, почав виголошувати свою доповідь російською мовою, заявивши на початку, що робить це заради зручності модератора-француза, який не знає української, але володіє російською. Читати далі

Доктор психологічних наук Вадим Васютинський: “Не можна забезпечувати права російськомовних, обмежуючи при цьому права україномовних”

Опубліковано:

Вадим Васютинський

В інтерв’ю виданню “Україна молода” доктор психологічних наук, завідувач лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, професор Вадим Васютинський розмірковує, чому на 23-му році незалежності статус української мови в Україні залишає бажати кращого.

Про асоціації та стереотипи

— Вадиме Олександровичу, чому серед етнічних українців в Україні сьогодні так багато російськомовних? Українці знають, що російська мова століттями була інструментом поневолення нашого народу, однак все одно спілкуються російською.

— Почну з того, що багатьох етнічних українців не дуже цікавить історія українського державотворення, визвольних змагань чи тривала русифікація. Вони знають якісь факти, але ці факти їм не болять. Звинувачувати їх у цьому не можна — така в них система цінностей, на яку вони, зрештою, мають право. Друге, 23 роки — зовсім не достатній термін для того, щоб відродити в українському середовищі традиційно упосліджену мову. Тим паче в умовах, коли українській мові потрібно зміцнювати позиції в жорсткій конкуренції з російською. Адже існують певні стереотипи в сприйнятті та використанні української мови, які ми успадкували ще з імперсько-радянських часів. Читати далі

Як держава захищає мову. Досвід Литви

Опубліковано:

Литовська комісія з Державної мови

Активісти ініціативи “Дріжджі” поспілкувалися із очільниками Литовської комісії з Державної мови. Викладаємо тут їхнє інтерв’ю, взяте із сайту texty.org.ua.

Як не дивно, із початком війни з Росією українську мову в Україні почали вживати рідше. Мовляв, щоб не відштовхнути “схід”. Хибна думка, адже мова це частина державності. У більшості європейських країн є державні органи, корті опікуються розвитком мови свого народу. Литовський досвід особливо актуальний. “Іноді варто натиснути, якщо хочемо зберегти мову” – говорять керівники мовної Комісії Литви. Читати далі

pompy wtryskowe|cheap huarache shoes| bombas inyeccion|cheap jordans|cheap air max| cheap sneaker cheap nfl jerseys|cheap air jordanscheap jordan shoescheap jordanscheap wholesale jordans