Архів теґу: російськомовні українці

Тарас Шамайда: Після Революції Гідності русифікація в Україні посилилась

Опубліковано:

shamaida

Після Революції Гідності в Україні посилилась русифікація, – вважає Тарас Шамайда, співкоординатор Руху добровольців “Простір свободи”. Про це він заявив в ефірі програми “Паралелі” телеканалу “ПравдаТут”.

За його словами, це пов’язано з тим, що після агресії Росії постала потреба швидко зняти різні лінії напруги, за якими можна ділити українців, зокрема, за мовою спілкування. Читати далі

Кремлівський екперт сказав, що кордони держав будуть змінюватися, і згадав російськомовних

Опубліковано:

kreml-expert

Процес переділу територій між країнами колишнього СРСР неминучий, оскільки нібито нинішні кордони незалежних держав були створені “в кабінетах”.

Про це Rzeczpospolita сказав експерт створеного Кремлем “Інституту стратегічних досліджень” Олег Нєменський, передає Обозреватель із посиланням на ZN.ua.

За його словами, це абсолютно новий процес на пострадянському просторі, який відбувається не на основі міжнародних інтеграційних процесів, а “опираючись на об’єднанні російськомовного простору”. Читати далі

Міський голова Маріуполя не хоче говорити державною і посилається на Нищука

Опубліковано:

mariupol-mer

Міський голова Маріуполя Донецької області Вадим Бойченко пояснив перед студентами Маріупольського державного університету, чому він не говорить державною мовою.

20 травня під час відриття Днів Європи Бойченка запитали, чому він завжди розмовляє російською. Про це пише новинний портал mariupol.tv. Мер спробував відповісти українською, проте швидко перейшов на російську. Читати далі

Чернігівці розповідають про те, як перейшли на українську мову

Опубліковано:

chernihiv

На чернігівському сайті 0462.ua зібрано 6 історій про те, як російськомовні перейшли на українську.

“Прийнято вважати, що Чернігів – місто російськомовне. Дійсно, в результаті ряду історичних подій сучасне населення в більшості своїй розмовляє російською або на суржику – суміші російської та української мов. А ось чисту українську мову у нас почуєш нечасто. Однак вона є, і останнім часом її навіть стає більше”, – пишуть автори.

А ось і самі історії: Читати далі

“Якби ми возили на Схід більше українських книжок, нам не довелося б возити туди “броники”

Опубліковано:

rozlutska3

Українську мову можна вивчати не лише в школі, університеті чи на платних курсах. Уже три роки поспіль в Україні існує унікальний волонтерський проект “Безкоштовні курси української мови”, який пропонує свою допомогу всім охочим. Його волонтери працюють у 17 містах України.

Про те, чим живе проект, розповіла його координатор Анастасія Розлуцька “Дзеркалу тижня“. Читати далі

Україномовні майже в 2,5 рази частіше підтримують цілковите відокремлення від Росії, ніж російськомовні

Опубліковано:

zbruch2

Серед україномовних за цілковите сепарування від Росії — 81% (в 2013 році було 55,4%), а серед російськомовних — тільки 35% (було 11%). Такі цифри оприлюднено в статті Ореста Друля “Пейзаж після антиросійської революції”, яка вийшла цього тижня на сайті Zbruc.eu.

Автор посилається на соціологічні опитування, виконані у рамках міжнародного наукового проекту “Регіон нація та більше: транскультурне та міждисциплінарне переосмислення України”. Опитування профінансовані грантами Швеййцарської національної фундації (Swiss National Foundation Grant CR11I1L_135348) та Фундації Даниліва (Wolodymyr George Danyliw Foundation). У березні 2013 року опитування проводила група “Рейтинг”, у  березні 2015 р. — “Соціоінформ”.

В опитуванні респондентам пропонували оцінити в 7-бальній шкалі (від «цілковито погоджуюсь» до «цілковито не погоджуюсь») своє ставлення до твердження «Україна і Росія мають бути однією державою». Таких, що відповіли «цілковито не погоджуюсь», в 2013 році виявилося тільки 35,5 відсотка. Від них ще треба відняти 2,1% тих, що на наступне питання «Якому одному з цих варіантів майбутнього України ви надаєте перевагу?» вибрали «Україна стає частиною великого союзу, що включає Росію». Читати далі

Індульгенції для російської мови

Опубліковано:

lemko

Ілько Лемко

На піку актуалізації і зміцнення української національної ідеї як чинника консолідації, на тлі боротьби не на життя, а на смерть з російською агресією, наприкінці 2015 – на початку 2016 року з українського телебачення зникає українська мова. Так, якщо на початку червня частка української мови на ТБ становила близько 28%, то наприкінці року вона зменшилася до 23%. Тобто за 5 місяців ця частка зменшилася на 5% — українська мова зникає з телеефіру зі швидкістю 1% на місяць. Це не дивина, а радше цілком стала тенденція, яку ми відчуваємо протягом усіх років незалежності. Для прикладу можна навести досить прикре відсоткове співвідношення української і російської мов  п’ятирічної давнини: книговидання – 13% проти 87%; газети – 31,8% проти 68,1%; журнали – 10,6% проти 89,4%; фільми в кінотеатрах (мова звучання) – 45% проти 55%; телебачення – 41,4% проти 58,6% (sic! Зараз, нагадуємо, 23%, або майже вдвічі менше, ніж при Януковичі). Так само констатується значне переважання російської над українською в інтернет- і радіопросторі. Читати далі

І так паймут

Опубліковано:

alubka

Андрій Любка

У своєму крайньому на Збручі тексті Юрій Винничук слушно повертається до мовного питання в Україні, акцентуючи увагу на тому, що після Майдану російська «здобула певні моральні преференції, з якими кожен україномовний змушений миритися». Загалом погоджуючись із цією тезою, не можу не висловити сумнів щодо оптимізму автора, якому віриться, що молоді покоління з порозумінням «справляться значно успішніше». Можливо, але лише за умови, що то буде понимание, а не порозуміння.

Бо після Майдану й початку російської аґресії ціла країна почала активно спростовувати міфи російської пропаґанди про так звані утиски російськомовних, хунту й фашистів. Все б нічого, але на шляху до переконання себе й усього світу в тому, що ми не етнічна, а політична нація, яка може собі дати раду з внутрішньою різноманітністю й двомовністю, нам намагаються нав’язати існуючий стан речей як «нормальний», «демократичний» чи «європейський». І коли україномовна людина просто каже, що мовна ситуація в Україні хвора і що наша мова в багатьох сферах — під реальною загрозою, її блискавично оголошують провокатором, який зазіхає на «єдність» країни. Читати далі

Наші “жалюгідні потуги”

Опубліковано:

prosto-hovory

Євген Лакінський

“А хіба він зможе складати україномовні вірші?! Кілька років тому, я бачила його жалюгідні потуги писати українською!” Це слова україномовної “фейсбучниці” щодо одного російськомовного поета зі Сходу. Поет знав українську, але ціле життя писав і говорив російською – просто тому, що так робили майже всі мешканці його міста. Але зараз, як і багато інших людей, він почав потроху українізуватися. І, звісно, перші кроки не завжди легкі.

Коли людина починає робити щось нове для себе, це завжди смішно. Уявіть собі, що видатний футболіст вчиться грати на скрипці. Чи що скрипаль-віртуоз вперше у житті стає на гірські лижі. Збоку це виглядає дуже весело. Але за якийсь час можна навчитися і грати на скрипці, і кататися на лижах. Головне – бажання і віра у себе. І щоб на початку ніхто тобі не кричав: “Гигиги! Нічого в тебе не вийде! Ти нездатний!” Саме такі вигуки і відбивають мотивацію спробувати щось нове. Читати далі

21 день української: як харків’яни вирушили у мовний “забіг”

Опубліковано:

kharkiv1

Проект “Мовомарафон” набирає популярності. Наразі 21-денний “забіг” перевалив за екватор, але нові марафонці приєднуються і зараз. На сьогодні на мовний експеримент вже наважилося 820 осіб. За умовами акції, учасники переходять на українську і кілька разів на тиждень виконують мовні завдання. Також в програмі – мистецькі заходи та мовні вечірки.

Ідеолог та засновниця проекту Світлана Охович поділилася з depo.ua історією марафону та розповіла про життя україномовних українців у Харкові і “лагідні бігові доріжки”. Читати далі