До окупації основними сферами функціонування української мови на Донеччині та Луганщині були освіта та діловодство, почасти судочинство. Крім того, українська посідала впевнені позиції в кінопрокаті та зовнішній рекламі (сіті-лайти, біг-борди). На Донбасі мовили українські телеканали, працювали радіостанції з випусками новин українською мовою. За 15 місяців окупації українську фактично витіснено із усіх перелічених сфер.
Про це свідчить аналіз стану української мови на окупованих територіях, проведений у рамках щорічного дослідження «Огляд становища української мови в 2014-2015 роках», який вчетверте поспіль здійснив рух «Простір свободи».
Починаючи з квітня 2014 року, Україна стала втрачати контроль над окремими населеними пунктами Донецької та Луганської областей, а заразом і можливість впливати на стан і становище української мови. Окуповані території в межах, визначених Мінським протоколом від 5 вересня 2014 року (так звані окремі райони Донецької та Луганської областей, далі – ОРДЛО), вийшли з підпорядкування Києва орієнтовно в травні – липні 2014 року; деякі населені пункти (як-от Дебальцеве) були окуповані на початку 2015 року. 17 березня 2015 року Верховна Рада України офіційно визнала ОРДЛО тимчасово окупованою територією, де-юре зафіксувавши свою неможливість впливати на процеси, які там відбуваються.
Зважаючи на російську ідентичність терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які відчувають свою належність до «русского мира», інтенсивна русифікація та витіснення української мови є природною політикою окупаційної влади. Читати далі
