У соціальних мережах почали викладати фотографії табелів успішності школярів так званої ДНР. На цих фото видно, що учні окупованих територій вивчають нові предмети, як “Мова народів Донбасу”, “Література народів Донбасу”, а також “Історія Вітчизни”.
Про це стало відомо завдяки анонімним фотографіям, що виклали у групу “Самооборона Донецька” Вконтакті. Цю інформацію підтвердили кореспонденту gazeta.ua викладачі донецьких шкіл № 46, 49 та 52. Читати далі
9 листопада у День української мови та писемності активісти прийдуть до Адміністрації Президента та вимагатимуть від влади невідкладних кроків на підтримку української мови.
Серед вимог, зокрема, запровадити квоти для української мови на ТБ та радіо, запровадити обов’язкове українське озвучення фільмів; забезпечити фінансування (або звільнення від податків) україномовної книжки та кіно; зобов’язати періодичні видання друкувати половину накладу українською; звільняти чиновників, які ігнорують державну мову; скасувати закон Ківалова-Колесніченка. Читати далі
9 листопада до Дня української писемності та мови у Львівській політехніці пройде круглий стіл “Українська мова для іммігрантів та емігрантів: зберегти рідне, набути нове”.
Питання до обговорення:
У Дніпропетровську, на базі полку спецпризначення «Дніпро-1», розпочались курси української мови для бійців підрозділу. В імпровізованій аудиторії зібралось близько двох десятків вояків.
За інформацією зі штабу полку, головна мета програми – збагачення лексики спецпризначенців та вільне спілкування рідною мовою. Читати далі
“Неважливо, якою мовою говориш” або “зараз не час домагатися прав для україномовних, бо війна” — впродовж минулого року подібні гасла ми чули не раз.
Однак у розмовах про мовну ситуацію Україні чомусь усі забули про один важливий нюанс: а як же бути іноземцям, котрі зацікавлені у вивченні української мови, і не обов’язково хочуть це робити “в пакеті” з російською. Хоч як би дивно для багатьох це звучало, але ця проблема не надумана, а реальна — українську мову як іноземну вивчають не поодинокі фанати, а достатньо велика група іноземців, особливо в сусідній з Україною Польщі. Читати далі
Підвищення ролі української мови як національної цінності та розширення сфери застосування української мови дітьми та молоддю – серед планів Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки.
Указ №580/2015 про затвердження Стратегії підписаний Президентом 13 жовтня. Читати далі
Під час виступу Наталлі Бєлазьораваї з Мінська на українському телешоу “Танцюють всі” у Харкові члени журі Влад Яма, Костянтин Томільченко і Тетяна Денисова сміялися з білоруської мови.
Наталля спілкувалась білоруською з журі і сказала, що з нею можуть розмовляти українською, після чого Костянтин Томільченко, один із членів журі шоу, перейшов на державну мову. Інші ж сміялися з білоруської мови, якою говорила дівчина, і казали, що нічого не розуміють і “що відбувається?!”. Далі відео: Читати далі
Автор – easternwestern
У Радянському союзі велась політика активної русифікації українців та інших національностей. Якщо ще у 1950-х роках понад 80% учнів України навчалися українською, то на момент здобуття Україною незалежності лише 49.3% школярів України навчалися українською мовою. У часи незалежності наша держава поступово відновлює рідну мову викладання у школах і у 2012 році українською навчалось 81.9% учнів країни.
Слід розуміти, що політика українізації у жодному разі не направлена проти національних меншин України, а лише проти результатів імперської експансії Російської імперії та СРСР. Так, відсоток учнів, що навчались третіми мовами (не українською та не російською) за часів СРСР постійно падав (а самі нацменшини не рідко піддавались дискримінації та депортації) і на момент здобуття Україною незалежності становив 0.7%, зараз цей показник піднявся до понад одного відсотка від усіх учнів України.
1. Найактивніше українізація йшла при Кучмі, незважаючи на те, що цей президент у передвиборчій кампанії виступав як проросійський, обіцяв російську мову зробити державною і на той час погано володів українською;
2. При Ющенку українізація шкіл значно зповільнилася, незважаючи на явну проукраїнськість даного президента. Проте, пов’язано це у першу чергу з тим, що в 90-ті українізувалися школи по усій Україні і за деякий час у багатьох регіонах західної та центральної України відсоток україномовних шкіл впритул наблизився до 100%. Відповідно в подальному українізація шкіл відбувалась переважно лише на сході та півдні України;
3. Найшвидшими темпами українізація шкіл відбувалась у Києві, на зорі незалежності менше третини столичних шкіл були україномовним, тоді як зараз 97% школярів у Києві отримують освіту українською мовою;
4. Крим та Севастополь були єдиними регіонами, де певний час українських шкіл не було взагалі, хоча українці складали четверть населення Криму. Інші народності теж вимушені були віддавати дітей в російськомовні школи, оскільки інших на Кримському півострові практично не було. Станом на початок 2014 року 8% учнів Криму отримували освіту українською, приблизно ще стільки ж отримували освіту третіми мовами (переважно кримськотатарською);
5. Як не дивно, найукраїнізованіший регіон України знаходиться не в Галичині. Ним є Рівненська область, де українською мовою навчаються 99.98% учнів;
6. У 10 регіонах України відсоток учнів, що навчаються українською мовою вищий ніж 99%.
джерело – statistika.in.ua
У Києві на волонтерських курсах української мови цьогоріч навчатиметься понад 600 осіб. Про це написала координатор проекту Анастасія Розлуцька на своїй Фейсбук-сторінці.
З 1 жовтня у Києві стартує третій сезон проекту «Безкоштовні курси української мови». Цьогоріч до проекту долучилися понад 600 киян, які хочуть опанувати українську мову. Організатори повідомляють, що порівняно з 2012 роком, коли проект розпочався й охопив 138 охочих, (у 2013 – 346) нині на курси записалося втричі більше людей. Читати далі
Засновник спільноти «И так поймут!» львів’янин Роман Матис – один з найвідоміших активістів, що присвячують частку свого життя розвитку в Україні української мови. Утім, від нього, фахового маркетолога, ви не почуєте сентиментальних гасел на кшталт «мова – душа народу», якими годі було когось зворушити навіть і в індустріальну добу – що вже казати про інформаційну. Активіст вдався до прагматичніших аргументів. Ключові тези Романа Матиса: 1) ти маєш право й гідний того, щоб його поважали; 2) українська – це спосіб позиціонування. Читати далі