Хто стоїть за поширення неприятельської мови в Україні – є ворогом Держави.
Хто, при цьому, має українське або иньше не‑кацапське коріння, – є відступник, перекинчик, зрадник свого племені, песиголовець і покруч. Глядіть і слухайте Шуфрича за віднесенням:
Шуфрич_у_Шустера
https://youtu.be/-5OSoRw5Lqk
Команда Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA зняла і виклала у вільний доступ фільм “Мова”, у якому йдеться про створення і діяльність Безкоштовних курсів української мови – громадської ініціативи, яка діє у кількох десятках міст.
«Якщо на Сході буде більше книжок, і їх будуть читати, то, можливо, нам більше не доведеться купувати бронежилети…», – говорить героїня фільму, кураторка курсів Анастасія Розлуцька. На Сході й Півдні України багато людей не володіють українською мовою. Активісти організовують безкоштовні курси для всіх охочих, а також привозять у міста й містечка книжкові ярмарки, музичні гурти, проводять зустрічі з письменниками. Літня слухачка курсів говорить: «Хочу вивчити українську мову, щоб більш ніхто не здумав мене «захищати» лише через те, що я говорю російською», – так розповідають про фільм автори на сайті Docudays UA. Читати далі
Генеральна прокуратора України створила новий відеозапис документального фільму “Шокін” із нарізок коментарів Віктора Шокіна, перекладених українською мовою.
Таким чином вона відповіла на запита активіста Святослава Літинського. Про це пише він на своїй сторінці у Фейсбуці. Читати далі
В Осло відкрили першу в Норвегії українську школу, яка навчатиме дітей за програмами та підручниками Міністерства освіти України. Заснована школа ініціативною групою батьків та вчителів. Про це повідомляє Медіапортал української діаспори VIDIA.
Школа має назву Українська школа «Еллісів» — на честь доньки Ярослава Мудрого Єлизавети Ярославни. Читати далі
У всіх сферах обслуговування громадян у столиці України має використовуватися державна мова (іноземну можна вживати лише за бажанням клієнта), рекламні оголошення і вивіски мають бути виконані або продубльовані українською. Про це йдеться у проекті рішення Київської міської ради “Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині”.
Проект опублікований на сайті КМДА. Розробником регуляторного акту є депутат Київради свободівець Юрій Сиротюк. Читати далі
Цього року уряд планує зайнятися розробкою нового закону про мовну політику та внести зміни до закону “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”. Про це йдеться у плані дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік.
В уряді вважають, що завдяки Закону “Про мовну політику в Україні”, який у IV кварталі 2016 року мають подати до Верховної Ради, протягом трьох років зросте рівень присутності української мови в публічній сфері (на телебаченні, радіо, в рекламі тощо) на 25 відсотків, а також українську мову будуть використовувати в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Читати далі
Аналіз Закону про мовну політику свідчить про те, що законодавець не врахував якісну відмінність статусу і функцій української мови як державної, що закріплено в частині першій статті 10 Конституції України, від правового статусу інших мов, поширених на території держави. Закон про мовну політику нівелює статус української мови як єдиної державної, оскільки низка його положень встановлюють можливість застосування регіональної мови або мов меншин замість державної в роботі органів державної влади. Такі висновки зробили юристи, проаналізувавши закон “Про засади державної мовної політики”.
Ще у 2014 році в Конституційному Суді України відкрито конституційне провадження за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» (нагадаємо, минулого року 26 громадських організацій звернулися до Конституційного Суду України з вимогою розглянути подання 57 народних депутатів). Юристи Львівського державного університету внутрішніх справ Володимир Марковський і Роман Демків підготували експертний висновок щодо питання порушеного у конституційному поданні.
Портал мовної політики публікує ВИСНОВОК за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) положень Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 № 5029-VI (5029-17). Читати далі
Після звернення львівського активіста у Києві доповнили вимоги до закупівлі техніки, – повідомляє ZAXID.NET.
Київська міська державна адміністрація доповнила вимоги для закупівель комп’ютерної техніки пунктом про обов’язкове маркування клавіатури українською мовою. Про це йдеться у відповіді КМДА на звернення львівського активіста Святослава Літинського. Читати далі
Євген Лакінський
“А хіба він зможе складати україномовні вірші?! Кілька років тому, я бачила його жалюгідні потуги писати українською!” Це слова україномовної “фейсбучниці” щодо одного російськомовного поета зі Сходу. Поет знав українську, але ціле життя писав і говорив російською – просто тому, що так робили майже всі мешканці його міста. Але зараз, як і багато інших людей, він почав потроху українізуватися. І, звісно, перші кроки не завжди легкі.
Коли людина починає робити щось нове для себе, це завжди смішно. Уявіть собі, що видатний футболіст вчиться грати на скрипці. Чи що скрипаль-віртуоз вперше у житті стає на гірські лижі. Збоку це виглядає дуже весело. Але за якийсь час можна навчитися і грати на скрипці, і кататися на лижах. Головне – бажання і віра у себе. І щоб на початку ніхто тобі не кричав: “Гигиги! Нічого в тебе не вийде! Ти нездатний!” Саме такі вигуки і відбивають мотивацію спробувати щось нове. Читати далі
За даними Міносвіти, близько половини школярів на Донбасі навчаються російською. При цьому норми, яка б регулювала співвідношення шкіл, чи спеціальної програми стимулювання навчання українською – в країні немає. Профільне міністерство на це не впливає. Мову викладання визначає влада на місцях.
Про те, чому школярі на Донбасі обирають переважно російську, йдеться в сюжеті телеканалу UA:перший. Читати далі