Конституційний суд України в четвер, 17 листопада, почне розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів про відповідність Конституції України закону “Про засади державної мовної політики” від 3 липня 2012 № 5029-VI, – пише Тиждень.
Як повідомляється в проекті порядку денного на офіційному сайті суду, усне слухання розпочнеться о 10:00.
Читати далі
Лариса Масенко
Останнім часом у дискусіях з приводу мовних проблем часто постає питання: чи пов’язана мова із почуттям патріотизму?
Так, у статті Яни Полянської «Мовне питання: чи має патріот говорити українською?» наведено різні погляди на поставлене запитання. Досить поширеною є думка про те, що патріотизм не залежить від мови, якою говорить людина. Патріотами України можуть бути російськомовні громадяни – і це доводить їхня участь і в революційних подіях Майдану, і в обороні від російської агресії на Сході, і у волонтерському рухові.
Водночас україномовність не є обов’язковим показником патріотизму, доказом чого наводять приклади Віктора Януковича і Ганни Герман.
Зауважимо, що приклад Януковича навряд чи належить до вдалих, оскільки його україномовність обмежувалась лише офіційними виступами, і труднощі, які виникали у нього внаслідок необхідності перемикати код, були очевидними хоча б із відомого телевізійного сюжету з «йолкою». Читати далі
25 днів повноцінного поринання в мовлення в харківському середовищі скороминуло.
Чесно не виконав завдань 5-7 марафону, але інше здається подолав 
😉
Враження чудові, острахи майже не справдилися.
За цей час я спілкувався окрім звичного кола дім-робота-ринок-супермаркет-друзі – ще з бізнесом, в т.ч. дрібним, та з представниками декількох держорганів. За геть рідкими випадками, мову сприймали спокійно всюди, більше переходів на українську у відповідь було в представників бізнесу, а позитивного ставлення на диво було однаково більше в них зі службовцями. Читати далі
Дослідження проводили: Юлія Тищенко, Юлія Каздобіна, УНЦПД
Респонденти в південно-східних регіонах, де домінує російська мова, вказували на необхідність захисту і розвитку української мови для подолання наслідків політики русифікації, яка активно проводилася в СРСР. Вони наводили приклади утисків за мовною ознакою щодо української мови в період незалежності України. Більшість респондентів підтримували державний статус української мови і не говорили про потребу зміни статусу російської мови. Разом з тим, багато хто наголошував на неприпустимості насильницької українізації.
Інтернет-магазин «Розетка» запустив українську версію сайту. Поки що вона доступна не всім. У керівництві магазину редакції офіційно підтвердили початок тестової роботи «Розетки» українською мовою.
Про це пише Galinfo із посиланням на AIN.ua.
За словами директора магазину Владислава Чечоткіна, питання української версії сайту стояло перед компанією давно, але його непросто було вирішити, в першу чергу, через величину самого сайту. Читати далі
20-21 жовтня у Києво-Могилянській академії відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток української мови в контексті перетворень сучасного українського суспільства: трансформація засадничих понять культури». Початок о 10 год.
Серед тем: від дослідження посилення русифікації та мовної поляризації українського суспільства у 2014 – 2016 рр. до дослідження позивних військових АТО як засобу самоідентифікації тощо.
Конференцію організовують Міністерство культури України, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Центр європейських гуманітарних досліджень, Науково-видавниче об’єднання «Дух і літера», Відділ міжнародного співробітництва, Кафедра української мови.
Детальніша програма: Читати далі
Сергій Грабовський, Радіо Свобода
В Україні триває русифікація. Йдеться не про збільшення частки російської мови у публічному просторі (хоча й такого ґатунку фактів вистачає), а про витіснення мови української звідти, де вона має бути органічно присутньою. А ще – про нав’язування українському соціуму російського стилю поведінки в публічному просторі і російської стилістики повсякденності. Тобто йдеться про загальні процеси, які нерідко не помічаються тими, хто переймається цими проблемами, через їхню заклопотаність безліччю часткових речей. Тим часом «русский мир» не здає позиції, навіть у столиці, і властиво стихійними чинниками це пояснити неможливо. Принаймні, домінують не вони. Читати далі
14 жовтня Всеукраїнське об`єднання “Рух захисту української мови” провело акцію “На Покрову Стань За МОВУ!”.
До акції також долучилися небайдужі громадяни. Учасники виступили проти урядової політики русифікації та антиукраїнського закону Колесніченка-Ківалова, прагнучи вкотре привернути увагу влади до стану рідної мови. Читати далі
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян анонсував, що залізничні вокзали і станції в Україні до кінця 2016 року позбавляться всієї інформацію російською мовою. “До грудня 2016 року всі квитки, назви станцій, оголошення та інформація на табло будуть тільки двоми мовами – українською та англійською! Одночасно з цим продовжиться робота з декомунізації назв станцій”, — написав міністр у Facebook. Глава Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у колонці для “Апострофа” зазначає, що такий крок ще більше наблизить Україну до Європи.
В’ятрович переконаний, що в українців не повинно бути пієтету до російської топоніміки. Читати далі
До грудня 2016 року всі квитки, назви станцій, оголошення, інформація на табло буде вестися виключно українською та англійською мовою. Про це повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян на своїй Фейсбук-сторінці.
Окрім того, він пообіцяв, що назви станцій декомунізують. Читати далі