Христина Потапенко
У 1991 році Україна отримала незалежність територіальну, але не мовну. Експансія російської мови продовжувалася і після маркування державних кордон.
Читати далі
Мовні диверсії в епоху незалежности
Архів категорії: Публікації
На мовному фронті черговий наступ: Росія ухвалила закон про носіїв російської мови в Україні і Білорусі
Лариса Масенко, Радіо Свобода
Російськомовні комунікативні середовища наших великих міст, сформовані імперською політикою русифікації, ставили кожну українськомовну людину перед вибором – або перейти на мову більшості, або зберігати вірність своїй мові, не підлаштовуючись під російськомовних співрозмовників. Читати далі
ТОП-15 україномовних каналів у YouTube: пародії на кліпи, дитячі машинки і обробка металу
Перебравши вручну по 250 українських YouTube-каналів за кількістю підписників і кількістю переглядів, ми жахнулись. Серед сотень каналів не назбиралось навіть десяти україномовних блогерів. Більшість топових YouTube-каналів, де хоч якось присутня українська мова, належить українським телеканалам або їхнім проєктам. Texty.org.ua та «Детектор медіа» передивилися популярні канали та з’ясували, чому контент українською мовою вкрай рідко вибивається на верхні позиції чартів.
Автор: Володимир Малинка, журналіст «Детектора медіа»
Пенсіонерка, програміст та викладачка англійської: п’ять історій харків’ян, які перейшли на українську
Сайт 057.ua підготував п’ять історій харків’ян, які вирішили повністю перейти з російської на українську мову.
Через близькість до кордону із Росією та історичні події Харків сприймається як російськомовне місто. Українську тут теж можна почути, але рідше – зокрема, і від корінних харків’ян. Редакція 057.ua поцікавилася історіями україномовних жителів міста – чому та як вони вирішили перейти на рідну мову. Читати далі
“Можешь на нормальном языке говорить?!” Ким був Артем Мирошниченко в Бахмуті і за що його вбили
Чи справді українського активіста на Донеччині Артема Мирошниченка вбили “за мову”, чи це маніпуляція, аби створити образ “сакральної жертви”? Яким він хлопцем був, чим жив, як про Артема відгукуються друзі, колеги по роботі? Чи можуть рідні, близькі, соратники вбитого, які також відстоюють українську ідею, почуватися в безпеці в підконтрольному Україні місті Бахмут, що за 25 км від лінії фронту?
Відповіді на ці запитання журналістка “Новинарні” шукала безпосередньо на місці подій – там, де Артем Мирошниченко жив, працював, волонтерив у військовому шпиталі, був активістом організації “Бахмут український”, де його жорстоко побили і де з ним попрощалися в неділю, 8 грудня. Читати далі
Закон про мову: хто саботує імплементацію і де “загубився” мовний омбудсмен
У проголосованому проєкті бюджету на 2020 рік видатки на виконання закону про мову депутати не врахували.
Досі невідомо, хто ж займе посаду мовного омбудсмена в Україні. Два із трьох відомств досі не подали своїх кандидатів. Термін на призначення збіг, а вакансія так і залишилася, – повідомляє “5 канал“. Читати далі
У Татарстані зменшується кількість школярів, які вибирають вивчення татарської мови і літератури
Як повідомили у Міністерстві освіти і науки Республіки Татарстан, татарську мову як рідну в 2018-2019 навчальному році вивчатимуть 68% школярів Татарстану. Російську як рідну обрали 30% учнів. Ще 2% школярів обрали інші мови: чуваську, марійську, ерзянську, мокшанську, іврит тощо. Про це йдеться у матеріалі Наїла Гийлмана на сайті Вільного Ідель-Уралу. Читати далі
В Україні поєднуються мовні ситуації Ірландії, Білорусі та Каталонії – американський дослідник
Сферою досліджень професора Бостонського коледжу Курта Вулгайзера є мовна політика та мовні конфлікти у постсоціалістичній Східній Європі. Зараз пан Вулгайзер проводить в українських містах (Київ, Харків, Одеса, Дніпро) фокус-групи з молодими носіями української мови: з тими, хто в силу обставин раніше спілкувалися російською, але зробили усвідомлений вибір на користь української, та тими, для кого українська мова є основною мовою спілкування з дитинства. Інтерв’ю Укрінформ. Читати далі
Кому варто боятися закону про мову?
Сергій Оснач
Сталося. Понад дворічна боротьба за ухвалення закону про мову у Верховній Раді завершилася перемогою. Закон забезпечить пріоритетність української мови у більш як 30 сферах суспільного життя: зокрема у державному управлінні, ЗМІ, сфері освіти, науки, культури, реклами, послуг. Водночас, він є достатньо гнучким щодо застосування інших мов поруч з українською і взагалі ніяк не регулює приватного спілкування. Читати далі
Україна здобула історичну перемогу на мовно-цивілізаційному фронті у війні з Росією
Тарас Марусик
1989-2019 роки. Між цими крайніми датами тривалістю майже 30 років – затята боротьба незчисленної кількості активних громадян України за утвердження державності української мови і забезпечення її конституційного статусу. Ці «дев’ятки» в кінці кожної цифри символічні – починаючи зі створення Товариства української мови, Товариства «Меморіал» і Народного руху України в 1989 році, які стали каталізаторами запровадження державного статусу української мови у ще радянські Конституцію і мовний закон, і закінчуючи історичними травневими днями 2019 року. Читати далі