Тарас Марусик
Нещодавно міністр освіти та науки України висловилася на тему вивчення української мови в загальноосвітніх школах. «Вчителі української мови, – зазначила Лілія Гриневич, – почували себе у школах з навчанням мовою нацменшин приниженими. Саме тому ми зараз Кабміном виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є, щоб вони мали заохочення». Читати далі
Наталія Гарасівка
Сьогодні з’являються не лише нові суспільні сфери, а й навіть нові виміри реальності, в нашому випадку йтиметься про інтернет-простір. Він, як й інші сфери, для повноцінного функціонування не може обійтися без мови. Беручи до уваги двомовність на території нашої країни, цікаво дослідити хто, де і для чого послуговується в інтернеті українською чи російською мовою, наскільки чутливим до мови є сам інтернет-простір. Читати далі
Світлана Ославська
В Україні від російської мови на користь української відмовляються частіше з причини нонконформізму, ніж патріотизму. Ці історії – не так про любов до країни, як про пошук свого голосу.
Принаймні раз на рік українське суспільство запекло обговорює українську та російську мови. Спостерігаю за цими дискусіями і розумію, як же всі ми хочемо – і боїмося – говорити про мову. Читати далі
Тетяна Юла
«Бойовий суржик» – явище достатньо нове й неоднозначне. Виник серед українських фейсбук-блогерів у період Майдану й до цього часу продовжує існувати на просторах інтернету. Читати далі
У понеділок, 18 червня, стало відомо: внаслідок сутички в одному з кафе Маріуполя травмовані представники Державної прикордонної служби України Станіслав Керод та Валерія Карпиленко. У закладі, де стався інцидент, заявляють, що конфлікт виник через агресивну поведінку відвідувачів, тим часом постраждалі запевняють: агресія походила саме від працівників кафе, а причина – українська мова. Радіо Свобода зібрала усі факти про інцидент. Читати далі
Тарас Марусик, Радіо Свобода
Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України» Петро Порошенко анонсував під час вручення Шевченківських премій 9 березня цього року. Реагуючи на звернення про оголошення 2018 року роком української мови, він заявив: «Скажу прямо: я не буду цього робити. Чому? Абсолютно очевидно, що року – замало. А що в 2019 році будемо робити? Забудемо про українську мову? Року замало, щоб надолужити все те, що внаслідок колоніальної політики втратила українська мова». Читати далі
Вони не уявляють України без української мови, тому всіляко намагаються популяризувати її. Радіо Свобода зібрало шість історій людей, діяльність яких пов’язана із захистом та просуванням української мови. Читати далі
Тарас Марусик, Радіо Свобода
Понад п’ять з половиною років українське суспільство боролося за скасування токсичного і не в правовий спосіб ухваленого закону «Про засади державної мовної політики» (так званий «мовний закон Ківалова-Колесніченка»). Значні колективні зусилля увінчалися перемогою здорового глузду і здорових українських сил. 28 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення про неконституційність цього закону. Здавалося б, тепер шлюзи відкриті, і законодавець, загрібши жар чужими «конституційними» руками, зможе швидко впоратися з тимчасовим вакуумом у мовному законодавстві. Читати далі
Перехід на державну мову навчання – це руйнування мовного гетто, на якому паразитує політика Кремля.
Латвійський президент Раймонд Вейоніс проголосив поправки до законів про освіту і про загальну освіту, що передбачають поступовий перехід шкіл на навчання державною мовою. Цьому рішенню передувала запекла політична боротьба, яка відбувалася – і буде відбуватися – не тільки в кабінетах чиновників і депутатів, в парламенті і органах місцевого самоврядування, а й на вулиці. Читати далі
Тарас Марусик, Радіо Свобода
Вже цілий місяць Україна живе без мовного закону «Про засади державної мовної політики», який 28 лютого Конституційний суд визнав неконституційним. Але не всі про це знають – наприклад, в кафе «Дрова» на Вокзальній площі в Києві. У березні написав їм скаргу за відмову касирки відповідати українською, через два тижні зайшов дізнатися, чому не надсилають відповіді. А відповідь від юристів «Дров» була готова – і, не повірите, з посиланням на закон «Ківалова-Колесніченка». Кажу директорові цієї філії: «Ваші юристи не знають, що закон скасовано. Прошу підготувати іншу відповідь». Чекаю. Читати далі