У неділю, 21 лютого, на Майдані Незалежності відбудеться акція на захист і підтримку української мови. Захід присвячений Міжнародному дню рідної мови.
Громадські організації за ініціативи Просвітницького центру національного відродження ім. Євгена Чикаленка запрошують активістів на акцію, яка проходитиме під гаслом “Захистимо та підтримаємо нашу рідну українську мову на нашій рідній українській землі”. Читати далі
Уривок зі статті автора в тижневику Кримська Світлиця
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=16686
“Хотілося б звернути увагу на ще один аспект національного інформаційного поля, яким наша влада так невиправдано легковажить, а саме — на мовний аспект.
Допускаючи упродовж всіх років Незалежності подальшу експансію в Україні московської мови, а отже, московської ідеології, московського погляду на світ, навряд чи варто тепер дивуватися, що той світ, зрештою, таки прийшов в Україну. Але ж як пояснити, що й нині у країні, щодо якої вчинено агресію, частину території якої окуповано, її державні службовці, включно з найвищими урядовцями і самим президентом, продовжують невимушено спілкуватися мовою агресора, переходять на неї за найменшої нагоди, легко і невимушено? Чи не дивовижно, що українська армія під орудою московомовних, а отже, на підкірковому рівні, московомислячих генералів, відбиваючи атаки «русского мира», послуговується не так своєю мовою, як мовою ворога? Чи ж варто дивуватися відтак тому, що раз по раз українське військо потрапляло як не в Іловайський, то в Дебальцівський мішки? Чи не насторожує нас, що на відміну від козацьких традицій, де пиятика в поході, тим більше під час війни, каралася на горло, нам прищеплюють московські традиції, де чарка вважається незмінним атрибутом справжнього вояка? То чи можна за таких обставин сподіватися виграти війну?!
Хтось заперечить, що мова, мовляв, не має прямого стосунку до інформаційної політики. Інформацію, мовляв, можна доносити будь-якою мовою. Справді, панове? Уявімо собі іннуїта, в мові якого більше десятка найменувань того, що ми звемо просто «сніг», який намагається передати неповторну красу своєї природи берберові з Сахари. Уявімо, як би те сприйняв світ, коли б нам спало на думку перейти всім разом на милозвучну італійську мову, запевняючи водночас, що ми — славна українська нація. Ні-ні, панове, – мова нерозривно пов’язана з нашою свідомістю, з нашим світосприйняттям і саме вона має визначати інформаційне поле, в якому живемо.
Маємо ясно усвідомлювати, що наша мова, яку Московія нищила всіма своїми засобами так довго і вперто, – мова, яку упродовж століть витісняли з південних, східних теренів, насаджуючи там мову московську, є однією з основних цілей, по яких б’є сьогодні Москва, намагаючись виставити її перед усім світом як щось штучне, несправжнє, відтак виводячи думку про штучність та несправжність і самої держави Україна. І скільки б ми не переконували світ у протилежному, допоки ми робитимемо те, раз по раз збиваючись на «великий и могучий русский язык», доти Московія матиме всі шанси і далі водити свою козу, вичікуючи слушної нагоди. ”
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=16686
Сьогодні, 19 лютого, стартував марафон української мови. Учасникам проекту пропонують на 21 день перейти на українську мову.
Долучитися до Мовомарафону може кожен. Для цього потрібно зареєструватися на сайті і виконувати завдання, які надсилатимуть на електронну пошту. Акція приурочена до Міжнародного дня рідної мови.
Мовомарафон започаткувала Світлана Охович з Харкова, яка зараз переходить на українську. Ще у вересні харків’янка провела експеримент – двадцять один день говорила виключно українською мовою. Розповідає, спочатку відчувала труднощі – не вистачало словникового запасу, тому іноді використовувала русизми. Досвідом залишилася задоволена. Читати далі
Про українську мову і національну безпеку, а також про мовну ситуацію і законодавство говоритимуть депутати та експерти на комітетських слуханнях.
19 лютого у Комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграції відбудуться комітетські слухання «Українська мова в контексті євроінтеграції: виклики і відповіді».
Серед основних питань, які розглядатимуться, – взаємодія державної мови і національної безпеки, мовне законодавство та захист прав споживачів, мовна інтеграція іммігрантів, становище і перспективи державної української мови.
Увага! Початок заходу перенесено на 12.30. Читати далі
Кілька днів триває війна між міським головою Риги і латвійським Центром державної мови, який дорікнув співробітникам мерії і самому меру столиці за спілкування з містянами в соцмережах російською мовою. На думку керівника Ризького відділення центру Віестура Разумовскіса, така ситуація сприяє легалізації двомовності.
Не варто називати моє прізвище і фотографувати, – каже Марина, 34 роки. Вона струнка, середнього зросту, темно-русяве волосся заплетене в косу. Викладає українську мову й літературу в одній зі шкіл Донецька. Із Мариною познайомилися у соцмережі. 2-го лютого запрошує до себе додому, пригощає чаєм. Розмовляємо українською.
Вам доводиться приховувати свої погляди?
– Я від самого початку не бачила сенсу приховувати проукраїнську позицію. Спершу прибічники цих молодих республік не дуже активно себе проявляли, і можна було якось на них вплинути. Наприклад, фразою “Ви ж розумієте, чим усе це закінчиться?”. Перемога в суперечці залишалася за мною. Та з часом це перестало діяти. Коли стало зрозуміло, що визволення буде не таке швидке, вони перестали боятися. Почався відвертий тиск, погрози. Навіть від дітей були нехороші зауваження в мій бік із цього приводу. Але згодом мені вдалося переломити ситуацію. Принаймні зараз у моїй присутності ніхто нічого поганого про Україну не каже. Читати далі
Директор департаменту охорони здоров’я Черкаської ОДА Михайло Лобас у своїх публічних виступах на нарадах, прес-конференціях та інших масових заходах в обласній державній адміністрації послуговується виключно російською мовою, що суперечить ст.10 Конституції Україні, ст. 6 Закону України «Про засади державної мовної політики», ст. 10 чинного Закону України «Про державну службу», ст.8 нового Закону України «Про державну службу», який набере чинності 1 травня 2016 року.
Лобасу вказали на неухильне дотримання норм чинного законодавства у сфері мовної політики під час здійснення посадових обов’язків. Про це йдеться у відповіді голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка на інформаційний запит видання “Прочерк”. Читати далі
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв доручив звільняти працівників, які навмисно відповідають російськомовним казахською, повідомляє сайт total.kz (який, до речі, не має казахської версії).
Глава держави в черговий раз нагадав казахам, що їхня країна багатонаціональна і багатомовна. Про це він повідомив у ході інспекції об’єктів Універсіади в Алмати.
Олесь Рахманний
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв нещодавно заявив, що до 2025 року країна повинна перейти з кирилиці на латиницю. Росія (зокрема її ідеологи та пропагандисти) таким планам не рада, але чи спонукає це Казахстан відмовитися від його планів? І чи самим казахам стане рішучості прийняти рішення, яке для їхньої держави матиме довгострокові геополітичні наслідки? Читати далі
Переломний момент на Сході України відбувся ще 2004 року. До того часу не існувало такого поняття як мовна проблема. І тільки після президентських виборів раптом виник аргумент, що Східний регіон суттєво відрізняється від решти України саме мовною ідентичністю.
Таку думку висловив викладач, переселенець із Донецька Володимир Поліщук під час політичного ток-шоу «Прямим текстом» (щочетверга о 22:35) на телеканалі ZIK. Читати далі