Влада Білорусі на сьогодні не має послідовної державної стратегії щодо мовного питання, вважають опитані DW аналітики. DW з’ясовувала, що ж має офіційний Мінськ у цьому плані натомість та чому. Читати далі
Про це не писали у підручниках, але проблема русифікації населення гостро стояла й за півстоліття по приєднанні білоруських земель до Росії. Аби змусити людей говорити «нормальною» мовою, метод батога і пряника був використаний повною мірою: для тих, хто не приймав нову владу, – тюремний замок і Сибір, а для тих, хто змирився з життям під Росією, – російський театр.
Про створення в Мінську російського театру написав історик-архівіст Зміцер Дрозд для видання «Наша Ніва».
У січні 1877 Мінська міська управа зібралася на важливе засідання. А яким ще могло бути засідання, де обговорюють величезну діру в міському бюджеті? Перед управою постало питання: відмовити у фінансуванні Мінській губернській в’язниці або Мінському міському театру. Цей вибір мав свою логіку і походив з події 30-річної давнини. Але про все по черзі … Читати далі
Ірина Андрейців
– Купите «Мову», точно не прогадаєте, – загадково усміхається продавець прогресивної книгарні-галереї «Ў» в Мінську. Йдеться про книгу Віктора Мартиновича – одну з найпопулярніших новинок білоруської літератури. Це фантастична історія про недалеке майбутнє, де білоруська мова під забороною. Молодь уже забула як вона звучить, але прочитання уривків «мови» приносить корінному населенню Білорусі кайф, подібний до наркотичного. Песимістичні прогнози щодо майбутнього національної мови Мартинович уважає небезпідставними. Натомість, молоді активісти переконують, що мова відроджується. Читати далі
Як проблеми з мовами нацменшин вирішуються в країнах Балтії та в сусідній Білорусі? Про це у Вільнюсі дискутували учасники конференції, присвяченої мовним правам національних меншин в Європі. В заході взяли участь вчені з різних країн – Литви, Польщі, Білорусі, Італії, Іспанії та ін.
На конференції обговорювались різні аспекти використання мов в країнах Європи. Читати далі
Ініціатор кампанії «Діловодство по-білоруськи» Ігор Случак почав складати рейтинг «Найбільш білоруськомовний спортивний клуб Білорусі». До остаточного рейтингу, який Случек обіцяє видати до Різдва, увійде 100 спортивних (футбольних, баскетбольних, хокейних та інших) клубів. Поки він опублікував результати п’ятої частини роботи – рейтинг-оцінку 20 клубів, з яких тільки 5 отримали понад нуль балів. Лідери рейтингу минулого року говорять, що використовувати білоруську мову не так важко, як здається. Читати далі
Написи білоруською тільки частково повернулися на гомельський автовокзал у Білорусі.
Після звернень громадян, обурених русифікацією, до керівництва “Гомельоблавтотрансу” написи на віконцях довідки та чергового по вокзалу продублювали білоруською, а над центральним входом можна побачити білоруськомовну напис “Аўтавакзал” Гомель “. Читати далі
У Білорусі проводиться негласна політика витіснення білоруської мови з усіх сфер. Про це розповів директор підпільного ліцею, у якому діти навчаються рідною мовою. Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Заклад заснували ще за радянських часів, коли у Мінську не залишалося жодної школи з навчанням білоруською. На початку 90-х він вийшов з підпілля, навіть розміщувався в центрі столиці та був передовиком в освіті. А потім його знову заборонили. Читати далі
Сотні людей обурилися поведінкою журі шоу “Танцюють всі”, які сміялися з білоруської мови під час виступу Наталки Бєлазьораваї з Мінська. Проте журі не буде вибачатися перед дівчиною.
Як пише Радіо Свобода, український телеведучий Влад Яма пояснив, що журі не сподівалось, що конкурсантка почне говорити з ними білоруською, а тому вони просто розгубилися. У будь-якому разі, жодної причини вибачатися він не бачить. Читати далі
Голова Товариства білоруської мови імені Франциска Скарини Алєг Трусав мав виступити на Форумі на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, проте не зміг приїхати. Натомість, він люб’язно надав Порталу мовної політики свою доповідь про русифікацію в Білорусі для публікації.
«Те, що сталося в Білорусі, – поки не трагедія. Це – фарс, це – агонія посткомуністичних сил, в яких немає ані перспективи, ані майбутнього. Вони неминуче зазнають краху, але шлях Білорусі та білорусів до справжньої незалежності лежить через ганьбу і страждання. Ганьбу ми переживаємо зараз, а страждання – попереду». Читати далі
Гліб Лабадзенка: В Мінську 98 зі 100 зустрічних говорять російською. Чи причина це засмучуватися? Не думаю. Є багато людей, які не засмучуються. В нас трохи прийнято чекати, що прийде якийсь вельможа, і все потрібне зробить за нас. От, держава не видає білоруських книг. А ми самі навіщо? Нас же багато. Ми перестали змагатися з вітряками й почали виходити з цього становища. Держава не видає книжок білоруською мовою або видає тільки лояльних авторів – лушню всіляку, щоб показати, що література білоруська не така велична, як російська.
У Києві відбувся Форум на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”. Gazeta.ua опублікувала завершальний виступ білоруського учасника Гліба Лабадзенки. Він мінський журналіст. Заснував курси білоруської мови “Мова Нанова“. На київському форумі виступав білоруською. Читати далі