Архів теґу: державна мова

На мовному фронті без змін!

Опубліковано:

vynnychuk

Юрій Винничук

Закон про мову мусить нарешті з’явитися і захистити права не тільки російськомовних, але й україномовних.

Англійський публіцист XVIII сторіччя Джозеф Аддісон висловив думку, яка актуальна й досі і стосується нас: “Немає гіршої напасті для країни, аніж страшний дух розбрату, що перетворює її на два особливих народи, набагато чужіших і ворожіших один одному, аніж різні нації. Наслідки таких чвар украй згубні не лише тому, що сприяють загальному ворогові, але й тому, що сіють зло майже в кожному серці. Дух цей виявляється фатальним і для засад, і для розуму; люди стають усе гіршими, мало того – усе безглуздішими”. Читати далі

Міський голова Полтави відмовляється розмовляти державною і говорить про окупацію

Опубліковано:

mamai

Мер Полтави Олександр Мамай заявив, що його заступники розмовлятимуть українською мовою тільки у разі окупації міста. Що саме він мав на увазі — міський голова не уточнив. Про це повідомляє Gazeta.ua.

Цю заяву очільник Полтави зробив на сесії міськради. Так відреагував на вимогу проукраїнських активістів до його заступників. Люди хотіли, аби чиновники говорили українською.

“Полтаву ще ніхто не окупував. Як тільки це станеться, тоді і будемо так говорити”, – сказав Мамай. Читати далі

І так паймут

Опубліковано:

alubka

Андрій Любка

У своєму крайньому на Збручі тексті Юрій Винничук слушно повертається до мовного питання в Україні, акцентуючи увагу на тому, що після Майдану російська «здобула певні моральні преференції, з якими кожен україномовний змушений миритися». Загалом погоджуючись із цією тезою, не можу не висловити сумнів щодо оптимізму автора, якому віриться, що молоді покоління з порозумінням «справляться значно успішніше». Можливо, але лише за умови, що то буде понимание, а не порозуміння.

Бо після Майдану й початку російської аґресії ціла країна почала активно спростовувати міфи російської пропаґанди про так звані утиски російськомовних, хунту й фашистів. Все б нічого, але на шляху до переконання себе й усього світу в тому, що ми не етнічна, а політична нація, яка може собі дати раду з внутрішньою різноманітністю й двомовністю, нам намагаються нав’язати існуючий стан речей як «нормальний», «демократичний» чи «європейський». І коли україномовна людина просто каже, що мовна ситуація в Україні хвора і що наша мова в багатьох сферах — під реальною загрозою, її блискавично оголошують провокатором, який зазіхає на «єдність» країни. Читати далі

Будь ласка, обслуговуйте мене українською!

Опубліковано:

Moya-Ukrayina

Святослав Літинський

Часто можна зіткнутися з ситуацією, коли в ресторані відсутнє україномовне меню, або коли вас відмовляються обслуговувати українською в магазині, нав’язуючи вам мову спілкування працівника торгової мережі. Однак це не означає, що нам, україномовним споживачам, треба мовчати і йти далі, не привертаючи увагу до конфлікту, що ось-ось може зародитися. Власне про розпалювання конфлікту як такого в такій ситуації взагалі не йдеться, адже правда від самого початку на вашому боці. Потрібно лише озброїтися певними правовими нормами і сміливо доводити свою позицію. 

Уявімо ситуацію, коли у супермаркеті продавець чи касир відмовляють вам в обслуговуванні українською мовою. Що в такому випадку зробили би ви? Змовчали і погодились чи, можливо, почали суперечку? Насправді вихід із ситуації ще простіший. Вам достатньо зробити лише кілька простих дій. Читати далі

Міхаель Мозер: “Дві державні мови в Україні — це крок не до Швейцарії чи Фінляндії, а до Білорусі”

Опубліковано:

mozer

Мовознавець Міхаель Мозер, як й інші зарубіжні україністи, деякі історики, письменники та політики, належить до «адвокатів» нашої країни у світі, завдяки яким її голос стає більш чутним та переконливим. Україніст, дослідник історії української мови та сучасної соціолінгвістичної ситуації.

Незадовго до Революції гідності в Німеччині вийшла друком його книжка «Language Policy and Discourse of Languages in Ukraine under President Viktor Yanukovych» («Мовна політика й мовний дискурс в Україні за президентства Віктора Януковича», Штутгарт, 2013). Він написав чимало праць про суржик та мову Галичини. Зараз у Канаді готується до друку нова книжка статей дослідника, назву якої можна перекласти як «Нові причинки до історії української мови» («New Contributions to the History of the Ukrainian Language»). На ту саму тему Міхаель Мозер прочитав лекцію в столичній Книгарні «Є». Опісля Тиждень поспілкувався з професором, аби з’ясувати, про що йтиметься в «Нових причинках». Ми поцікавилися, чому він вважає цінними для нашої мови запозичення з польської XVII–XIX століть і як варто ставитися до суржику, не обійшли увагою і наболіле питання російської мови як другої державної. Читати далі

Міський голова Запоріжжя відмовився виголошувати доповідь державною мовою

Опубліковано:

buriak

Міський голова Запоріжжя Володимир Буряк різко прокоментував зауваження жителя міста про те, що доповіді офіційних осіб повинні виголошуватися українською. Інцидент стався сьогодні в кінотеатрі імені Довженка, де мер провів зустріч з міською громадою.

Про це пише видання 061.ua.

Буряк виголосив свою 2,5-годинну промову російською мовою, після чого запропонував присутнім задати питання. Один з присутніх запитав, чи немає порушення закону в тому, що глава міста проводив зустріч не державною мовою. Читати далі

Генеральна прокуратура переклала для активіста коментарі Шокіна

Опубліковано:

shokin

Генеральна прокуратора України створила новий відеозапис документального фільму “Шокін” із нарізок коментарів Віктора Шокіна, перекладених українською мовою.

Таким чином вона відповіла на запита активіста Святослава Літинського. Про це пише він на своїй сторінці у Фейсбуці. Читати далі

У Київраді хочуть, щоб у столиці була україномовна реклама

Опубліковано:

reklama-kyiv

У всіх сферах обслуговування громадян у столиці України має використовуватися державна мова (іноземну можна вживати лише за бажанням клієнта), рекламні оголошення і вивіски мають бути виконані або продубльовані українською. Про це йдеться у проекті рішення Київської міської ради “Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині”.

Проект опублікований на сайті КМДА. Розробником регуляторного акту є депутат Київради свободівець Юрій Сиротюк. Читати далі

ВИСНОВОК щодо невідповідності Конституції України положень Закону України «Про засади державної мовної політики» 

Опубліковано:

movnyi-zakon

Аналіз Закону про мовну політику свідчить про те, що законодавець не врахував якісну відмінність статусу і функцій української мови як державної, що закріплено в частині першій статті 10 Конституції України, від правового статусу інших мов, поширених на території держави. Закон про мовну політику нівелює статус української мови як єдиної державної, оскільки низка його положень встановлюють можливість застосування регіональної мови або мов меншин замість державної в роботі органів державної влади. Такі висновки зробили юристи, проаналізувавши закон “Про засади державної мовної політики”.

Ще у 2014 році в Конституційному Суді України відкрито конституційне провадження за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» (нагадаємо, минулого року 26 громадських організацій звернулися до Конституційного Суду України з вимогою розглянути подання 57 народних депутатів). Юристи Львівського державного університету внутрішніх справ Володимир Марковський і Роман Демків підготували експертний висновок щодо питання порушеного у конституційному поданні.

Портал мовної політики публікує ВИСНОВОК за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) положень Закону України «Про засади державної мовної політики»  від 03.07.2012 № 5029-VI (5029-17). Читати далі

Близько половини школярів на Донбасі навчаються російською

Опубліковано:

donetsk-mova2

За даними Міносвіти, близько половини школярів на Донбасі навчаються російською. При цьому норми, яка б регулювала співвідношення шкіл, чи спеціальної програми стимулювання навчання українською – в країні немає. Профільне міністерство на це не впливає. Мову викладання визначає влада на місцях.

Про те, чому школярі на Донбасі обирають переважно російську, йдеться в сюжеті телеканалу UA:першийЧитати далі