Архів теґу: державна мова

Тарас Марусик. Державна мовна політика в україні останнього десятиліття

Опубліковано:

Вадім Калєснічєнка

Після здобуття Україною незалежності мовна політика здійснювалася більше на папері, була декларативною. А, як відомо, відсутність цілеспрямованої мовної політики як важливої частини загальнонаціональної політики – це також політика. Єдиним важливим здобутком тих років стало підтвердження у новій Конституції України 1996 р. статусу державної для української мови і тлумачення цього статусу Конституційним судом України. Читати далі

Депутати провалили законопроект про обов’язкове володіння українською мовою для держслужбовців

Опубліковано:

gerashchenko

Верховна Рада України відмовилась прийняти законопроект, який вимагає обов’язкового знання української мови держслужбовцями. За Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державну службу” (щодо обов’язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) проголосували лише 152 депутати.

Поіменне голосування можна глянути тут.

Згідно з проектом, пропонували доповнити Закон України «Про державну службу» пунктами такого змісту:  Читати далі

22 травня – круглий стіл «Сучасна мовна політика України: теорія і практика»

Опубліковано:

Прес-анонс

КРУГЛИЙ СТІЛ «СУЧАСНА МОВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА»

22 травня о 16:30 відбудеться круглий стіл «Сучасна мовна політика України: теорія і практика» за участі науковців і громадських активістів.

Під час заходу обговорять такі питання: Чи справді питання мови не на часі через війну? Мова і патріотизм: хто такий «російськомовний патріот» і як пропагування цього образу впливає на мовне питання. Мова як запорука державності й елемент державної безпеки.

Учасники круглого столу:

– Лариса Масенко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
– Орися Демська, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
– Тетяна Шептицька, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
– Максим Вакуленко, Український мовно-інформаційний фонд НАН України
– Анна Ющенко, ініціатива «Дріжджі»
– Максим Кобєлєв, портал мовної політики language-policy.info
– Оксана Левкова, громадський рух «Не будь байдужим!»
– Катерина Чепура, громадянський рух «Відсіч»

Модератор – Катерина Мельник, ГО «Український світ», аспірант кафедри загального і словянського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Місце проведення: Музей НаУКМА, вул. Г. Сковороди, 2.
Початок о 16:30.

Організатори круглого столу:
– кафедра загального і слов’янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»
ГО «Український світ», проект «Безкоштовні курси української мови».

Круглий стіл працюватиме в рамках Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Мовний простір слов’янського світу».

Контактна особа – Катерина Мельник: 0938147671

Порошенко готовий винести питання другої державної мови на референдум

Опубліковано:

poroshenko31-03

Президент України висловив впевненість, що навіть у разі проведення всеукраїнського референдуму український народ ніколи не підтримає питання про введення другої державної мови і федералізацію України. Як передає УНІАН, це він сказав сьогодні під час зустрічі зі студентами Чернігівського національного педагогічного університету імені Шевченка

Петро Порошенко зазначив, що за соціологічними опитуваннями, 89% українців вважають, що єдиною державною мовою має бути українська, наголосивши: “Я сказав, друзі, я не боюся. Я готовий в будь-який час винести ці питання на референдум, і український народ прихильникам другої державної мови і прихильникам федералізації, скаже своє рішуче ні”. Читати далі

Право на україномовний простір

Опубліковано:

«Прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной», — стверджувала героїня комічної п’єси Миколи Куліша. Складається враження, що деякі регіони України керувалися схожими міркуваннями, кидаючись в обійми сусіда-ґвалтівника. Це й стало переломним етапом в українських мовних баталіях, які розвернулися тепер в інше русло. Учорашні противники закону Колесніченка-Ківалова нині завзято боронять російську мову не лише від фанатичних однодумців пані Фаріон, але й від цілком толерантних українців, які всього лиш хочуть захистити рідну мову у своїй країні. Читати далі

Перемоги і поразки мовної політики: Латвія та Білорусь

Опубліковано:

20

На стартовій лінії власної мовної політики Білорусь та Латвія перебували практично в рівних умовах. Проте, тепер становище білоруської мови і латиської суттєво відрізняється. В чому причина?

Значення мови в питаннях консолідації народу та формування державності переоцінити важко. Поряд зі спільністю культури, релігії та походження, саме мова часто виступає визначальною особливістю нації, а отже й основою незалежності та політичної влади в суспільстві. Проте, подібно економіці та культурі, мова є об’єктом державної політики, як внутрішньої, так і зовнішньої. Успіхи ж або невдачі мовної політики в довгостроковій перспективі безпосередньо впливають на добробут кожного громадянина. Які ж висновки може зробити для себе українська громадськість з досвіду інших країн?

Усвідомлюючи практичну спрямованість даної тематики, здається доцільним проаналізувати мовну політику держав, які, якщо вірити російській «науці», доволі подібні з Україною за іншими національними ознаками, тобто походженням, культурою та віросповіданням, а також вирізняються чималими здобутками (позитивними чи негативними) саме в питаннях мови – Білорусі та Латвії. Читати далі

Центр державної мови Латвії рекомендує працівникам сфери обслуговування спілкуватися латвійською мовою

Опубліковано:

Latvija

Центр державної мови Латвії звернувся до мешканців країни із проханням розмовляти на робочих місцях державною мовою. Про це пишуть Vesti.lv.

Як повідомляє видання, правило буде поширюватися практично на всіх працівників, особливо це стосується сфери обслуговування – магазини, громадський транспорт, офіси та установи.

Наголошується, що росіяни, розмовляючи один з одним російською, загрожують латвійській мови і висловлюють неповагу латвійцям. Читати далі

Мережа білоруських автозаправок перейшла на білоруську мову

Опубліковано:

zapravka

Мережа білоруських автозаправок “А-100″ з 1 січня почала обслуговувати клієнтів білоруською мовою. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

“Це соціальний проект по відродженню мови, – каже генеральний директор компанії “А-100″ Ірина Волоцько. – Ми сьогодні обслуговуємо наших клієнтів двома державними мовами –  і російською, і білоруською. Ми хочемо, щоб до білоруської мови було трохи інше ставлення, щоб люди долучалися до білоруської культури, щоб білоруська мова використовувалась частіше, тому ми рекомендуємо нашим співробітникам розмовляти білоруською, обслуговувати білоруською”.

Далі – у репортажі Radio Svaboda

Українська залишиться єдиною державною мовою – Президент

Опубліковано:

??????????????????

У привітанні до Дня Соборності України Президент України Петро Порошенко наголосив на тому, що українська мова буде єдиною державною мовою.

«Звісно, є принципові речі, які не можуть бути предметом для жодного компромісу. По-перше, Україна не буде федеративною, а залишиться унітарною державою! По-друге, європейський вибір не підлягає дискусії! По-третє, єдиною державною мовою є і буде українська!», – вказано у привітанні.

Він підкреслив, що «ніхто й ніколи не зазіхатиме на право людей говорити російською та іншими мовами, вільно вживати їх вдома, на вулиці, на роботі». За його словами, додатковою гарантією такого права стане децентралізація, яка торкнеться і гуманітарної політики.

Читати далі

Нам потрібен мовний кордон із Росією. Сучасна мовна політика в Україні очима соціолінгвіста

Опубліковано:

masenko

Часто сьогодні можна почути, що війна — не найкращий час для обговорення мовних проблем, бо мовне питання роз’єднує націю. Виходить, це для об’єднання нації ми як мантру повторюємо вислів «єдина країна — единая страна» і сповідуємо фактичну двомовність, хоч і декларуємо державний статус української мови з найвищих трибун. Отже, ми все ще тішимо себе надією відстояти незалежність толерантністю, зокрема, мовною, тоді як русифікатори в Україні вже не обмежуються переписуванням словників, а розстрілюють українців із «Градів» на їхній же землі.

Мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем. З яких принципів треба виходити, долаючи цю невизначеність, “Україна молода” запитала у соціолінгвіста, професора, автора численних праць з питань функціонування української мови в колоніальній і пострадянській Україні Лариси Масенко. Читати далі