Архів теґу: державна мова

Перемоги і поразки мовної політики: Латвія та Білорусь

Опубліковано:

20

На стартовій лінії власної мовної політики Білорусь та Латвія перебували практично в рівних умовах. Проте, тепер становище білоруської мови і латиської суттєво відрізняється. В чому причина?

Значення мови в питаннях консолідації народу та формування державності переоцінити важко. Поряд зі спільністю культури, релігії та походження, саме мова часто виступає визначальною особливістю нації, а отже й основою незалежності та політичної влади в суспільстві. Проте, подібно економіці та культурі, мова є об’єктом державної політики, як внутрішньої, так і зовнішньої. Успіхи ж або невдачі мовної політики в довгостроковій перспективі безпосередньо впливають на добробут кожного громадянина. Які ж висновки може зробити для себе українська громадськість з досвіду інших країн?

Усвідомлюючи практичну спрямованість даної тематики, здається доцільним проаналізувати мовну політику держав, які, якщо вірити російській «науці», доволі подібні з Україною за іншими національними ознаками, тобто походженням, культурою та віросповіданням, а також вирізняються чималими здобутками (позитивними чи негативними) саме в питаннях мови – Білорусі та Латвії. Читати далі

Центр державної мови Латвії рекомендує працівникам сфери обслуговування спілкуватися латвійською мовою

Опубліковано:

Latvija

Центр державної мови Латвії звернувся до мешканців країни із проханням розмовляти на робочих місцях державною мовою. Про це пишуть Vesti.lv.

Як повідомляє видання, правило буде поширюватися практично на всіх працівників, особливо це стосується сфери обслуговування – магазини, громадський транспорт, офіси та установи.

Наголошується, що росіяни, розмовляючи один з одним російською, загрожують латвійській мови і висловлюють неповагу латвійцям. Читати далі

Мережа білоруських автозаправок перейшла на білоруську мову

Опубліковано:

zapravka

Мережа білоруських автозаправок “А-100″ з 1 січня почала обслуговувати клієнтів білоруською мовою. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

“Це соціальний проект по відродженню мови, – каже генеральний директор компанії “А-100″ Ірина Волоцько. – Ми сьогодні обслуговуємо наших клієнтів двома державними мовами –  і російською, і білоруською. Ми хочемо, щоб до білоруської мови було трохи інше ставлення, щоб люди долучалися до білоруської культури, щоб білоруська мова використовувалась частіше, тому ми рекомендуємо нашим співробітникам розмовляти білоруською, обслуговувати білоруською”.

Далі – у репортажі Radio Svaboda

Українська залишиться єдиною державною мовою – Президент

Опубліковано:

??????????????????

У привітанні до Дня Соборності України Президент України Петро Порошенко наголосив на тому, що українська мова буде єдиною державною мовою.

«Звісно, є принципові речі, які не можуть бути предметом для жодного компромісу. По-перше, Україна не буде федеративною, а залишиться унітарною державою! По-друге, європейський вибір не підлягає дискусії! По-третє, єдиною державною мовою є і буде українська!», – вказано у привітанні.

Він підкреслив, що «ніхто й ніколи не зазіхатиме на право людей говорити російською та іншими мовами, вільно вживати їх вдома, на вулиці, на роботі». За його словами, додатковою гарантією такого права стане децентралізація, яка торкнеться і гуманітарної політики.

Читати далі

Нам потрібен мовний кордон із Росією. Сучасна мовна політика в Україні очима соціолінгвіста

Опубліковано:

masenko

Часто сьогодні можна почути, що війна — не найкращий час для обговорення мовних проблем, бо мовне питання роз’єднує націю. Виходить, це для об’єднання нації ми як мантру повторюємо вислів «єдина країна — единая страна» і сповідуємо фактичну двомовність, хоч і декларуємо державний статус української мови з найвищих трибун. Отже, ми все ще тішимо себе надією відстояти незалежність толерантністю, зокрема, мовною, тоді як русифікатори в Україні вже не обмежуються переписуванням словників, а розстрілюють українців із «Градів» на їхній же землі.

Мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем. З яких принципів треба виходити, долаючи цю невизначеність, “Україна молода” запитала у соціолінгвіста, професора, автора численних праць з питань функціонування української мови в колоніальній і пострадянській Україні Лариси Масенко. Читати далі

Олег Скрипка: Території, де українська мова була майже під забороною, окуповані або залиті кров’ю війни

Опубліковано:

640x428

“Ми маємо війну, тому що в нашій країні витіснялися українська мова і культура. Особливо там, де українська мова та музика були майже під забороною, тепер ці території окуповані або залиті кров’ю, – вважає один з фронтменів української музики Олег Скрипка. – І я не думаю, що це збіг. Радіо і телеканали настирливо продовжують нас годувати продуктом країни, з якою ми в стані війни ( уявіть собі в блокадному Ленінграді по радіо лунає “Дойчен Золдатен”)”.

В інтерв’ю Цензор.НЕТ він розповів, чому припинив виступати в Росії, як потрапив під обстріл і як він ставиться до людей, байдужих до долі України.

Щодо майбутнього України Олег є оптимістом і наразі покладає надію на волонтерські ініціативи та свідомість громадян. Ще влітку у своєму домі за містом він надав притулок кільком сім’ям біженців з Криму, а зараз багато часу і зусиль приділяє допомозі армії. Крім нього у волонтерській діяльності задіяна вся сім’я. Читати далі

Чому українці зациклені на мові?

Опубліковано:

Какая разніца кто какой нацианальнасті?

Нещодавно мені випала честь побувати в Києві на одній міжнародній конференції, присвяченій дуже актуальній для сучасної України тематиці.

Спікерами на ній були багато надзвичайно цікавих і достойних людей з багатьох країн Європи: Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії, Грузії, Франції, України. Учасники виголошували доповіді кількома різними мовами, причому учасники-українці здебільшого робили це українською мовою, зрідка відповідаючи на запитання, поставлені російською, цією ж мовою.

Втім, вже наприкінці конференції трапився інцидент, що викликав в мені глибоке обурення. Один з учасників, народний депутат, який на той момент обійняв посаду Голови комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, почав виголошувати свою доповідь російською мовою, заявивши на початку, що робить це заради зручності модератора-француза, який не знає української, але володіє російською. Читати далі

Мовний фактор безпеки

Опубліковано:

1796852_283381908487525_1253163042_o

Українська мова є символом української державності – так вважають 70% наших громадян. Так вважали й ті, хто нашу мову століттями знищував. Якби українська мова не була фактором нашого націотворення та державних устремлінь, не було б тих 58 хвиль заборони її до вжитку, починаючи з 1622 року аж до розпаду СРСР.

Але українська мовна культура виявилась міцною, адже мову не вдалось знищити жодному з наших завойовників.

Цар Михайло палив україномовні Євангеліє, Петро І заборонив книгодрукарство українською та вилучив українські тексти із церковних книг. Його справу продовжили Петро ІІІ, потім Анна Іоанівна, Катерина ІІ – усі вони вилучали українську мову з освіти, з наукового, професійного та релігійного вжитку. Олександр ІІІ в 1888 році пішов далі й заборонив називати українських дітей українськими іменами – ось коли в нас з’явились Вані, Колі, Серьожі, Маші й Даші. Читати далі

Президент України пообіцяв забезпечити позитивну дискримінацію української мови

Опубліковано:

Порошенко

Під час виступу на першому засіданні Верховної Ради восьмого скликання Петро Порошенко заявив, що “українська мова як єдина державна є надзвичайно важливим консолідуючим чинником суспільства і держави”.

Водночас, президент наголосив, що впровадження в Україні децентралізації дасть “вражаючі можливості враховувати місцеву специфіку, зокрема у питаннях віри, мови, релігії тощо”.

“До всіх цих проявів ми повинні ставитися із повагою. Це стосується і питання мови”, – заявив президент.

Тим не мнеше, Порошенко пообіцяв надати українській мові підтримку як єдиній державній.

Це не знімає із порядку денного питання підтримки української мови і тих заходів, які в європейській політичній культурі називаються позитивною дискримінацією. Це форма підтримки тих, хто тривалий історичний час піддався переслідуванням і утискам“, – заявив він.

Львів’янин отримає паспорт без сторінки російською мовою

Опубліковано:

Святослав Літинський

Львівський адміністративний суд ухвалив рішення, згідно з яким викладач Львівського університету імені Франка Святослав Літинський має отримати новий паспорт громадянина України, але без другої сторінки, що дублюється російською мовою.

Святослав Літинський через суд домагався, щоб міграційна служба видала йому внутрішній паспорт лише українською мовою.

У чоловіка пошкоджено паспорт громадянина України, а Франківський районний відділ державної міграційної служби у Львові відмовився йому видавати новий документ без другої сторінки, що перекладена російською мовою. Львів’янин назвав це порушенням чинного законодавства і звернувся з позовом до суду, який задовольнив його заяву, зобов’язавши районний відділ міграційної служби видати чоловікові паспорт тільки українською мовою. Читати далі