Архів теґу: державна мова

Дослідження: українська мова є рідною для 73% учасників АТО, російська – для 6%

Опубліковано:

Частка тих, хто вважає своєю рідною мовою українську серед учасників АТО більша, ніж серед не учасників. Про це пише Українська правда із посиланням на дослідження Центру Разумкова.

Українська мова є рідною для 73% учасників АТО, їх рідних і близьких. Російська – для 6%, обидві мови – для 19%. Серед непричетних до АТО українську мову вважають рідною 55%, російську – 19%, обидві мови – 23%. Читати далі

Квоти на українські пісні: у чому суть законопроекту і як проти нього воюють

Опубліковано:

Тарас Шамайда

Закон про квоти для української музики набуде чинності через три місяці після його опублікування. У перший рік дії закону квота на українську пісню становитиме 25%, у другий рік – 30% і починаючи з третього року – 35%. Несподівано перед остаточним розглядом закону його противники внесли “альтернативний” документ. Він передбачає чисельні лазівки аби оминути квоту.

Чому потрібні квоти

За даними громадських моніторингів, частка пісень українською мовою у прайм-таймі провідних українських радіостанцій становить мізерні 5%. Понад 40% займає російська пісня, решту – пісні англійською та іншими мовами світу. Читати далі

Лариса Масенко: “Дуже важливо подолати обмеженість вживання української мови у неформальному міському спілкуванні”

Опубліковано:

Наслідком російської асиміляційної політики є те, що більшість українців втратили мовну стійкість, вони підкоряються диктату російськомовних партнерів по комунікації. Така риса мовної поведінки, як мовна стійкість, властива прибалтійським народам, вони зберігали її і в радянський час. Своя мова і своя культура — це основа національної держави, тому литовцям, латишам і естонцям вдалося після розпаду Радянського Союзу відродити втрачену після Другої світової війни державність. Наша ж країна без міцного фундаменту лишається хисткою будівлею.

Так вважає Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор університету “Києво-Могилянська академія”, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Далі – інтерв’ю для “Дзеркала тижня“. Читати далі

В Україні вийде книга про мовні війни

Опубліковано:

Видавництво «Vivat» готує до друку новинку: non-fiction видання Володимира Селезньова, яке підіймає гостру мовну проблему та розвіює міф про «зіпсованість» української мови. Про це повідомляє “Друг читача“.

Україна незалежна держава вже майже 25 років, та сучасні українці, особливо південного та східного регіонів, не бажають ані самі розмовляти українською, ані сприяти тому, щоб їхні діти вчили мову своєї країни і використовували її в повсякденному житті. Адже за часів Російської імперії та Радянської влади вкорінювалися понятті про простонародність та навіть меншовартість української мови. Це видання покликане звільнити українців від хибних штампів. Читати далі

Надія Савченко: “Як я бачу майбутнє України – то так, тільки українська мова, тільки українські телеканали”

Опубліковано:

Надія Савченко не вважає, що українську мову потрібно нав’язувати громадянам України, але вважає, що в майбутньому в офіційному просторі має функціонувати лише українська. Про це пише Українська правда.

“Я не вважаю, що комусь потрібно щось нав’язувати. Кожен поки говорить, якою вміє, а потім піде говорити тою, якою по душі відчує”, – заявила вона на прес-конференції в Києві. Читати далі

Квоти на українські пісні мають становити 35% загального контенту – громадські діячі

Опубліковано:

Пісні українською мовою займають лише 5% ефіру українських радіостанцій, 40% – пісні російською мовою. Про йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Українського кризового медіа-центру.

Законопроект №3822 про введення квоти на україномовний контент на радіостанціях передбачає квоти на рівні 35%, які вводитимуться поетапно. Також документ встановлює 50% квоти для аудіо візуального продукту, виробленого в Україні. Його ініціаторами виступили музиканти, громадські та культурні діячі.

Читати далі

Язиків багато — мова одна. Маючи обов’язок говорити українською мовою, чиновники все ще лукавлять

Опубліковано:

Олена Капнік

Багато років складалася парадоксальна ситуація: y країні, де одна єдина державна мова українська, багато високопосадовців та чиновників розмовляють іноземною — російською мовою. Якщо дехто з урядовців намагався хоч якось зв’язати два слова докупи, то виступи колишнього Прем’єр-міністра Миколи Азарова радше нагадували знущання над мовою, ніж бодай мінімальне володіння нею. Хоч минуло два роки з моменту втечі «сім’ї» з країни, але спогади про «папєрєдніків», «кровосісів» та «бімбу» й досі залишаються приводом для жартів українців. Читати далі

Міський голова Маріуполя не хоче говорити державною і посилається на Нищука

Опубліковано:

Міський голова Маріуполя Донецької області Вадим Бойченко пояснив перед студентами Маріупольського державного університету, чому він не говорить державною мовою.

20 травня під час відриття Днів Європи Бойченка запитали, чому він завжди розмовляє російською. Про це пише новинний портал mariupol.tv. Мер спробував відповісти українською, проте швидко перейшов на російську. Читати далі

У Маріуполі міністр культури Нищук раптом заговорив російською

Опубліковано:

Міністр культури Євген Нищук під час робочої поїздки до Маріуполя Донецької області спілкувався російською мовою.

“Маріуполь – це місто, яке потрібно представити по-іншому не тільки всій Україні, а й гостям з-за кордону”, – про це російською говорив міністр на нараді. Читати далі

У Верховній Раді депутати посварилися через мову

Опубліковано:

Народні депутати влаштували невелику бійку біля трибуни Верховної Ради в майже порожній залі через мову. Це сталося на ранковому засіданні парламенту в п’ятницю, 13 травня, – повідомляє Українська правда.

Під час виступу депутата “Опозиційного блоку” Олександра Вілкула до трибуни підійшов представник фракції “Народний фронт” Юрій Тимошенко і завадив цьому виступу. Тимошенка обурило те, що опозиціонер виступав російською мовою. Вілкул, в свою чергу зазначив (перейшовши на українську), що є громадянином вільної країни і має право спілкуватись “хоч польскою, хоч венгерською”. Читати далі