Архів теґу: корінні народи

Про забезпечення права національних меншин та корінних народів України на освіту рідною мовою в проекті закону “Про мови в Україні” № 5556

Опубліковано:

kr-tatary

В. Марковський, Р. Демків

Відродження української нації, її боротьба за державну незалежність у ХІХ–ХХ ст. пов’язані з боротьбою за підвищення правового статусу української мови. У цей історичний період важливим завданням для національної політичної еліти та всього українського суспільства було забезпечення права на навчання рідною мовою.

У сучасних умовах державотворення, підтримуючи ідею статусу єдиної державної мови, українська держава та суспільство усвідомлює необхідність забезпечення мовних прав представників національних меншин. Читати далі

Отар Довженко. Про мову без істерик

Опубліковано:

my

Проблеми треба проговорювати, осмислювати й намагатися розв’язати, а не витісняти, замовчувати і приховувати. Це вам будь-який психолог скаже. І проблем національних чи суспільних це стосується не менше, ніж індивідуальних.

Який вигляд має суспільство, яке замело під килимок свої проблеми, можна побачити в Молдові. Коли піднімаєш тему Придністров’я, молдавани ховають очі, відвертаються і намагаються чимскоріше перевести тему. Вони все знають, але не хочуть про це думати: якщо не чухати, не болить, то й слава Богу.

Зараз притомна частина українського суспільства рухається в тому ж напрямку. Заперечувати, що в Україні щось не так із мовною ситуацією, вже давно стало правилом доброго тону й поступово стає єдиною можливою точкою зору для освіченого, політично поміркованого ліберального індивіда. Сьогодні, якщо ти насмілишся заїкнутися про те, що українська чимось відрізняється від російської, а її становище в Україні не є задовільним, тебе вмить прирівняють до Ірини Фаріон, назвуть “вишиватником” і агентом Путіна, а також нагадають про те, що російськомовні патріоти воюють на Донбасі, а ти – ні. Не вірите – перевірте; це вже майже Godwin’s law. Читати далі

У Херсоні відкрито курси кримськотатарської мови

Опубліковано:

crimea-tatar

У Херсоні відкрилися безкоштовні курси кримськотатарської мови. Організаторами виступили кримськотатарський культурно-спортивний центр «Куреш» спільно з Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Олеся Гончара, повідомляють Крим.Реалії.

За словами керівника кримськотатарського культурно-спортивного центру «Куреш» Ібрагіма Сулейманова, не дивлячись на те, що в області протягом більш ніж сорока років живуть кримські татари, раніше в Херсоні таких курсів ніколи не було. Читати далі

В Росії почали карати за рекламу удмуртською мовою

Опубліковано:

story-0

Антимонопольна служба Удмуртії винесла припис газеті «Удмурт дунне» за порушення рекламного законодавства. Контролюючий орган вважає неприпустимим розміщення на сторінках газети удмуртомовної реклами. Про це пише Ugraina.org.

«Визнати рекламу видовищного заходу – творчого вечора Галіни Романової, розміщену в газеті «Удмурт дунне» (випуск від 23.01.2015 №5 (25330) на 22 сторінці удмуртською мовою без використання державної мови Російської Федерації – російської неналежною, такою що порушує частину 11 статті 5 Федерального закону від 13.03.2006 №38-ФЗ «Про рекламу», – йдеться у тексті припису. Читати далі

Громадська палата Криму виступила проти вивчення української та кримськотатарської мови в школах

Опубліковано:

Крым-5

Громадська палата Криму виступила проти обов’язкового вивчення української та кримськотатарської мови як державних мов Криму в освітніх установах.

Про це розповів голова комісії з питань освіти і науки, у справах молоді та спорту Громадської палати Криму Олександр Рудяков. Він зазначив, що розглядаючи законопроект про функціонування державних мов в Криму, комісія зробила висновок, в якому рекомендувала не примушувати учнів вивчати мови.

«Сьогодні ми стурбовані, що цілий ряд наших земляків наполягають на тому, щоб в школах Криму, крім державної мови російської, вивчалися ще кримськотатарська і українська мови. Ми намагаємося з цим боротися, оскільки вважаємо, що ми довго жили в умовах мовного примусу, коли школярі вчили українську мову. Тут головне мотивація: якщо людина хоче вивчити мову, він вивчить сам, але коли всі вчили українську, не бажаючи її вчити, то це набуває інших відтінків», – пояснив Рудяков. Читати далі

Президент України вперше в новорічному привітанні використав російську та кримськотатарську мови

(далі…)

Саами з Росії їдуть вивчати рідну мову в Норвегію

Опубліковано:

Саами – це маленький фіно-угорський народ на півночі Європи. Саами називають свою землю Саамієдна – це територія площею близько 400 тис. км² і охоплює сучасні північні землі Норвегії, Швеції, Фінляндії та північно-західні території Російської Федерації, зокрема Кольський півострів (Мурманська область) і шматочок землі у Карелії.

Чисельність саамів у Росії — 1771 особа, з яких переважна більшість (близько 9/10) мешкає у Мурманській області. Чисельність мовців саамських мов складає: 27 тис. осіб у Норвегії, близько 17 тис. осіб у Швеції, близько 4 тис. осіб у Фінляндії, у Росії — 787 осіб. Деякі російські саами цілеспрямовано вирушають до Норвегії, аби вивчити рідну мову і дізнатися більше про свою ідентичність.

Саме про таких людей іде мова у відеосюжеті російської телекомпанії Арктик-ТВ (відео – російською мовою).

У Росії завдяки естонцю представниця народу комі перейшла на свою мову

Опубліковано:

Молодий естонський активіст стимулював персонал ресторану «Лаунж» в Сиктивкарі (Росія, столиця Республіки Комі) обслуговувати відвідувачів мовою комі. Про це пишуть narodyrossii.com.

Як розповів Інфоцентру FINUGOR активіст естонської молодіжної організації FennoUgria Noored Сільвер Сільд, після закінчення Міжнародного форуму фіно-угорської молоді «FUROR» в селі Помоздіно Усть-Куломського району його учасники на зворотному шляху в Сиктивкарі зайшли в ресторан «Лаунж». Естонці виявилися в одній компанії з фінами і комі делегатами форуму.

«Перед тим як зайти в ресторан, я розповів усім про естонського діяча культури Яана Тиніссона, історію початку XX століття. У той час естонська мова вважалася сільською мовою, а німецька і російська були мовами міщан і освічених, інтелектуальних людей. Яан Тиніссон, однак, почав говорити естонською в ресторанах, барах, театрах, кінотеатрах і т.д. Спочатку його виганяли звідусіль, але врешті-решт і бари, і театри, і ресторани були змушені перейти до обслуговування естонською мовою, – розповів Сільд. Читати далі