Архів теґу: русифікація

Валерія Лутковська: В Криму не залишилось україномовних друкованих ЗМІ

Опубліковано:

lutkovska

На території незаконно окупованої АР Крим утискаються права не лише кримськотатарського народу, але й українців. Про це заявила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, повідомляє Українська правда.

“Сьогодні в Криму фактично не залишилось україномовних друкованих ЗМІ, офіційних версій регіональних та комунальних ЗМІ українською мовою. На кримському телебаченні залишили єдину українську програму з чотирьох, що існували раніше. Відбувається блокування україномовних інтернет-сайтів для жителів Криму”, – зазначила Лутковська. Читати далі

Перемоги і поразки мовної політики: Латвія та Білорусь

Опубліковано:

20

На стартовій лінії власної мовної політики Білорусь та Латвія перебували практично в рівних умовах. Проте, тепер становище білоруської мови і латиської суттєво відрізняється. В чому причина?

Значення мови в питаннях консолідації народу та формування державності переоцінити важко. Поряд зі спільністю культури, релігії та походження, саме мова часто виступає визначальною особливістю нації, а отже й основою незалежності та політичної влади в суспільстві. Проте, подібно економіці та культурі, мова є об’єктом державної політики, як внутрішньої, так і зовнішньої. Успіхи ж або невдачі мовної політики в довгостроковій перспективі безпосередньо впливають на добробут кожного громадянина. Які ж висновки може зробити для себе українська громадськість з досвіду інших країн?

Усвідомлюючи практичну спрямованість даної тематики, здається доцільним проаналізувати мовну політику держав, які, якщо вірити російській «науці», доволі подібні з Україною за іншими національними ознаками, тобто походженням, культурою та віросповіданням, а також вирізняються чималими здобутками (позитивними чи негативними) саме в питаннях мови – Білорусі та Латвії. Читати далі

Юрій Винничук. Про наболіле

Опубліковано:

vynnychuk

Наше телебачення зайняло відверто ворожу позицію до всього українського, – про це пише Юрій Винничук у своєму блозі на сайті ТСН. Далі – текст автора.

Є країни, в яких державна мова захищена на законодавчому рівні. Там просто неможливий варіант, коли б диктор телебачення чи радіо вживав неправильні наголоси, вимовляв не властиві його мові звуки (у нас це просто поголовне пом’якшення звуків “ч” і “щ” – “новорічьна нічь”, “м’ячь”).

Я не знаю також такої країни, де б усі концерти і шоу були двомовними. В Канаді вони англомовні, а в провінції Квебек – франкомовні. В Женеві – франкомовні, а в Базелі – німецькомовні.

Чому у нас навіть на Національному телеканалі я мушу чути обидві мови? Ось генеральний директор НТКУ Зураб Алазанія обізвав польського журналіста, який посмів зробити зауваження, що на новорічному концерті звучали російські пісні, “мерзотою”. Я у “Фейсбуку” назвав це хамством. Пан Алазанія зауважив, що я – “справжній інтелігент”. Читати далі

Президент України вперше в новорічному привітанні використав російську та кримськотатарську мови

(далі…)

Міф про російськомовних користувачів інтернету

Опубліковано:

Кореляція між мовою браузеру та мовними преференціями відсутня

Українські інтернет-видання, обґрунтовуючи власну мовну політику, часто посилаються на дослідження аудиторії, яка, мовляв, надає перевагу російській мові. Та чи так це насправді? Чи дійсно налаштування мови браузера та операційної системи можуть однозначно свідчити, що користувачі і при перегляді сайтів віддають перевагу російській мові? Читати далі

Нам потрібен мовний кордон із Росією. Сучасна мовна політика в Україні очима соціолінгвіста

Опубліковано:

masenko

Часто сьогодні можна почути, що війна — не найкращий час для обговорення мовних проблем, бо мовне питання роз’єднує націю. Виходить, це для об’єднання нації ми як мантру повторюємо вислів «єдина країна — единая страна» і сповідуємо фактичну двомовність, хоч і декларуємо державний статус української мови з найвищих трибун. Отже, ми все ще тішимо себе надією відстояти незалежність толерантністю, зокрема, мовною, тоді як русифікатори в Україні вже не обмежуються переписуванням словників, а розстрілюють українців із «Градів» на їхній же землі.

Мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем. З яких принципів треба виходити, долаючи цю невизначеність, “Україна молода” запитала у соціолінгвіста, професора, автора численних праць з питань функціонування української мови в колоніальній і пострадянській Україні Лариси Масенко. Читати далі

Комунальні ЗМІ Києва переходять виключно на російську мову

Опубліковано:

1798257_791353214253897_3032055690176049502_n

Новий сайт та сторінки у соцмережах газети “Вечірній Київ” відтепер будуть лише російською мовою. Про це редакція повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці.

Адміністратори сторінки повідомили, що “аудиторія проекту росте і розвивається, тому при розробці нової версії ми врахували усі ваші потреби і очікування”, “…і – ми перейшли на російську мову”.

У коментарях вони пояснили, що російськомовної аудиторії у них втричі більше україномовної, окрім того друкована газета видається державною мовою. До слова, кількість підписників Фейсбук-сторінки “Вечірнього Києва” – 816 осіб. Читати далі

Багатші люди менше використовують російські поштові сервіси: аналіз клієнтів ПриватБанку

Опубліковано:

10334314_10152952815813552_524298966898405937_n

Чим вищі у клієнта доходи, тим нижча ймовірність того, що він скористається російськими сервісами. Такий висновок про поштові служби з закінченням .ru зробив Керівник ІТ-відділу “ПриватБанку” Дмитро Дубілет, – пише Gazeta.ua.

Він проаналізував дані користувачів банку. Крім цього, він вивів також схильність, залежну від мови користувачів банку. Ось його допис у соцмережі:

“Вчора ввечері я копався в цифрах, які email-сервіси популярні серед українців (використовувалися анонімізовані дані клієнтів ПриватБанку, які можна вважати повністю репрезентативними). Загальна розбивка – на прикріпленому графіку. Нижче – кілька цікавих спостережень.

У світлі нинішнього протистояння з Росією, примітно, що 64% всіх емейлів українців припадає на російські компанії (14% – на українські, і ще 14% – на Gmail). Читати далі

Мовний фактор безпеки

Опубліковано:

1796852_283381908487525_1253163042_o

Українська мова є символом української державності – так вважають 70% наших громадян. Так вважали й ті, хто нашу мову століттями знищував. Якби українська мова не була фактором нашого націотворення та державних устремлінь, не було б тих 58 хвиль заборони її до вжитку, починаючи з 1622 року аж до розпаду СРСР.

Але українська мовна культура виявилась міцною, адже мову не вдалось знищити жодному з наших завойовників.

Цар Михайло палив україномовні Євангеліє, Петро І заборонив книгодрукарство українською та вилучив українські тексти із церковних книг. Його справу продовжили Петро ІІІ, потім Анна Іоанівна, Катерина ІІ – усі вони вилучали українську мову з освіти, з наукового, професійного та релігійного вжитку. Олександр ІІІ в 1888 році пішов далі й заборонив називати українських дітей українськими іменами – ось коли в нас з’явились Вані, Колі, Серьожі, Маші й Даші. Читати далі