Фінський проєкт “Навчаємось разом” + проєкт ЄС розробить ігровий мобільний застосунок у 2021 році. Застосунок допоможе учням вивчати українську мову, а вчителям – викладати її.
Про це повідомляє сайт Нової української школи. Читати далі
Офіс Уповноваженого із захисту української мови повідомив, що громадяни можуть надсилати скарги щодо порушення мовного законодавства.
“Відповідно до ст. 54 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» кожна особа має право звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови зі скаргою на порушення вимог цього Закону та усунення перешкод у користуванні державною мовою”, – написали на Facebook-сторінці мовного омбудсмена. Читати далі
Переважна більшість українців підтримує мовні квоти та вважає, що єдиною державною мовою має бути українська.
Такі результати загальнонаціонального дослідження, проведено Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Читати далі
Близько 200 тисяч учнів, які раніше навчалися російською, вивчатимуть дисципліни українською мовою.
Про це в ефірі “Українського радіо” сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, – передає УП.Життя. Читати далі
Українців запрошують взяти участь у дослідженні стану доступності української мови та встановити розширення Chrome “Українська мова в Google”, яке збирає мовну статистику результатів Google.
“Моя мовна стійкість” – ініціатива, створена, щоб допомогти російськомовним громадянам України перейти на українську, виховати мовну стійкість та популяризувати україномовність серед населення. Читати далі
Сьогодні під Верховною Радою проходила акція “Руки геть від мови! День другий. Ватра” проти русифікаторського законопроєкту “слуги народу” Максима Бужанського. Активісти зробили інсталяцію у вигляді “ватри” та принесли бутель олії. Всередину “ватри” поставили фаєри, які огорнули площу червоним димом. “Не підливайте олії у вогонь – не чіпайте мову” – закликала громадськість. Читати далі
Виникла ідея дізнатися який відсоток творів з канону світової літератури доступний українською мовою. Але проблема в тому що з яких саме творів цей канон складається, власне питання дискусійне.
Спочатку була ідея скласти список творів лавреатів визначних національних та міжнародних премій, але кількість авторів і їх творів просто величезна і скласти хоча б список, не кажучи про пошук їх українських перекладів, самотужки виявилося проблематично.
Але пощастило натрапити на список “1001 Books You Must Read Before You Die” у якому за п’ять редакції назбиралося 1315 творів. Він звісно суб’єктивний, і багато які літературознавці можуть з ним не погодитися, але як на мене у ньому зібрана достатньо якісна література і різноманітна як географічно так і жанрово.
Я опрацював список і розділив його на п’ять категорій, твори написані українською, твори перекладені українською які наявні у продажу, твори перекладені українською які наявні у продажу тільки в цифровому форматі, твори перекладені українською яких немає у продажу і не перекладені твори.
У списку наявні всього 2 українських твори. Це “Собор” Олеся Гончара та “Більмо” Михайла Осадчого. Сумарно твори перекладені українською складають 27,30%, з них 60,17 % перекладів є у продажу або 16,43% від загальної кількості творів у списку. У продажу доступні тільки у цифровому форматі 5,85% перекладів або 1,6% від усіх творів. Переклади яких немає у продажу становлять 33,98% або 9.28% від загальної кількості.
Не перекладено українською 72,55% творів.
Я не претендую на стовідсоткову достовірність. Міг звісно щось пропустити або не знайти якісь старі переклади.
Але я сподіваюсь ці дані дадуть, хоча б приблизне, уявлення скільки творів канону світової літератури доступно української мовою.
Володимир Марковський, Руслан Тополевський, Ірина Андрусяк – кандидати юридичних наук
7 і 9 липня 2020 року в Конституційному Суді України у формі усного провадження розпочнеться слухання справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 року. Відсутність правового обґрунтування тверджень, маніпуляції та підміна понять є основними наративами конституційного подання, спрямованого проти Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 року (далі – Закон про державну мову). Читати далі
