У Криму припинив існування останній дитячий україномовний гурток – театральна студія “Світанок” у Сімферополі.
Про це повідомив кримський журналіст Олександр Польченко на своїй сторінці у “Фейсбуці”, – пишуть События Крыма.
За його словами, учні “Світанку” та їхні батьки були поставлені перед цим фактом на зборах 28 грудня. Читати далі
Чому жителі Криму вважають російську мову рідною? Чому Москва використовує русифікацію як інструмент послаблення України? Який “внесок” в “отруєння” України вніс Янукович? Чому саме місцеві вибори підтвердили розкол українського суспільства? Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Фраза” розповів політолог і громадський діяч із Житомира В’ячеслав ДЕХТІЄВСЬКИЙ. Читати далі
Директор столичного підприємства ТОВ “Політехавто-Б” 62-річний Микола Бацан запровадив ініціативу популяризувати українську мову на своїх маршрутах – №442 (ст. м. “Політехнічний інститут” – вул. Гарматна – ст.м.”Політехнічний інститут”) і 442 Д (кільцевий маршрут: ст.м. “Шулявська” (через ін. Космонавта Комарова). Більше 20 років маршрути курсують в Солом’янському районі Києва. Про це пише Gazeta.ua.
В оголошеннях у маршрутках йдеться про перехід водіїв на обслуговування пасажирів державною мовою. Читати далі
Президент України Петро Порошенко повернув зі своїми пропозиціями проект Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» для повторного розгляду Верховною Радою. Глава держави пропонує зобов’язати реформовані ЗМІ зберігати мову видання, а також винести за рамки закону питання щодо офіційного оприлюднення нормативно-правових актів.
Про це пише Телекритика. Читати далі
У гімназії №261, яка знаходиться в Дарницькому районі Києва, на стенді розмістили пам’ятку з порадами, як перейти на українську мову спілкування. Про це повідомляє “Обозреватель” з посиланням на “Кореспондент”.
“Вам казали, що не ввічливо говорити з людиною українською, якщо вона говорить російською? Забудьте про ввічливість. Українська мова буде мертвою, якщо ви будете чемними з усіма”, – наголошується в пам’ятці для школярів. Читати далі
Юрій Сиротюк
«Якого дідька в нашій країні і досі діє принизливий мовний закон Ківалова Каліснічєнка? – риторично запитав нещодавно один відомий український журналіст.
Адже Ківалова ніби присадили. Каліснічєнко втік. Закон обіцяли скасувати на Майдані – це була одна з письмово оформлених обіцянок тодішньої опозиції, а нині влади. Зрештою, Мовний Майдан на сходах українського Дому у липні 2012 року став прологом Майдану як Революції Гідності у 2013-му. А Сашко Капінос і Дмитро Чернявський – активні учасники кампаній на захист української мови – Герої Небесної сотні – ніколи не приховували, що боротьба за націю і за мову нероздільні. Читати далі
Президент Росії Володимир Путін переконує, що Москва не може “віддати на поталу націоналістам” російськомовне населення Донбасу. Про це пише Телеканал новини «24».
Про це Путін заявив у інтерв’ю, що увійшло до документального фільму “Світобудова” на телеканалі “Россия 1”. Читати далі
Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес в інтерв’ю швейцарській газеті Der Bund назвав російську “мовою окупаційної влади”. Про це пише естонське видання Eesti Rahvusringhääling.
В інтерв’ю, окрім всього іншого, йшлося про нинішні відносини Естонії та Росії. На думку видання, ці відносини ускладнені тим, що майже кожен четвертий житель країни, який вважає російську своєю рідною мовою, “відноситься до більш низького економічного класу”, передає ВВС. Читати далі
На нових зупинках громадського транспорту в центрі Львова з’явилися російськомовні мапи міста. Таким чином львівська рекламна компанія «БігБорд», якій належать павільйони на цих зупинках, вирішила полегшити життя пасажирам, однак не передбачила ні україномовних, ні англомовних варіантів карти. Про це пише Zahid.net.
Сьогодні у центрі Львова невідомі розбили скляний стенд із російськомовною картою міста. Читати далі
Лариса Масенко
Президент Петро Порошенко і його оточення обрали хибну стратегію підтримки й пропаганди українсько-російської двомовності.
Ще в 2000 році незабутній Джеймс Мейс звертався до нас із мудрим застереженням: «Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти. Щоб стати європейцем, треба стати українцем. Щоб стати громадянином світу, треба стати українцем і європейцем. І цей шлях самоідентифікації треба пройти. І починати сьогодні і тепер, бо завтра буде пізно».
Як ніхто інший, Мейс розумів згубну роль масового послаблення національної свідомості серед українців і вважав завдання дерусифікації не менш важливим для майбутнього країни, ніж декомунізація. Читати далі