Євгенія Кузнєцова
Вперше це сталось на Шетландах — загублені острови, що належать Шотландії, з яких навіть видно північне сяйво. Я ночувала у хостелі в кімнаті на вісімнадцять ліжок.
— Ви вже приходили зранку? — запитав мене на рецепції говіркий острів’янин.
— Ні.
— Не жартуйте зі мною, леді, — засміявся він. — Я вже вас реєстрував.
З’ясувалось, що зранку на ці забуті королівством острови вже прибула Євгенія. І прізвище її також закінчувалось на «-ова». Читати далі
Олександр Бойченко
Хто читає перекладну літературу, той здогадується, що перекладати її можна по-різному. Я, наприклад, роблю це так. Беру, скажімо, книжку Марека Гласка “Красиві двадцятилітні” і перекладаю. Бо так розумію свій мовний обов’язок: перекладати улюблених авторів. Перекладаю сторінку, перекладаю другу, аж раптом натрапляю на згадку про Стефана Вєхецького, відомого польським читачам як просто Вєх. А я такий, що люблю знати, кого і з якої причини згадує автор книжки, яку я перекладаю. Читати далі
Тарас Марусик
Новий закон «Про державну службу», підписаний президентом України 10 грудня 2015 року, набрав чинності 1 травня 2016 року, але не весь. Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень», набуття чинності окремими статтями відтерміноване. Зокрема, один із мовних пунктів, пункт 5 частини першої статті 25 «Документи для участі у конкурсі» був відкладений на рік. Якщо до 1 травня цього року можна було не подавати документ про володіння державною мовою, то тепер такий документ – посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою – є обов’язковим.
До останнього часу було дуже мало інформації, що робить виконавча влада, щоб підготувати необхідний нормативно-правовий акт. В останні робочі дні перед травневими вихідними, 27 квітня 2017 року, на урядовому сайті з’явилася інформація, що уряд затвердив Порядок атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою.
Трохи згодом без зайвого шуму було оприлюднено Постанову Кабінету міністрів №301 від 26 квітня 2017 року «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою». Читати далі
Вісім вінницьких служб таксі підтримали резолюцію, згідно з якою зобов’язуються в найкоротший термін українізувати свої диспетчерські служби. Окрім того, вони висловили підтримку законопроекту №5670, який має прийти на заміну мовному закону “Колєсніченка-Ківалова”. Серед підписантів – служби “Еліт”, “Вимпел”, “Таксопарк Плюс”, “VIK”, “Магніт” “Євро Таксі”, “Фортуна” та “Інформ Таксі”.
Про це повідомляє вінницький інформаційний портал Vежа. Читати далі
Запорізька міська рада не виконує “Програму розвитку і функціонування української мови в м. Запоріжжя на 2016-2020 роки”, – вважає один із її авторів, екс-головний редактор газети “Запорізька Січ” Олександр Верьовкін.
Про це він написав у своєму блозі.
Минулого року Запорізька міська рада ухвалила рішення “Про Програму розвитку і функціонування української мови в м. Запоріжжя на 2016-2020 роки” (на виконання аналогічної обласної програми), згідно з якою було затверджено заходи, які покликані змінити в місті “інформаційне середовище на користь державної мови”. Читати далі
Росія в Криму відповідальна за дискримінацію українців і кримських татар в доступі до освіти рідною мовою. Про це свідчать результати моніторингу з питань доступу до освіти рідною мовою в Криму, проведеного Кримською правозахисною групою.
У 2013 році в Криму 13 589 осіб здобували освіту українською мовою, а вже у 2016 році число таких учнів знизилося до 371. Відповідно кількість класів з українською мовою навчання за два роки скоротилася у 31 раз. Читати далі
Історія зі Скрипкою показала, що ще далеко не загоїлось там, де ми думали, що все позросталось. Знову раптово намалювалися «ми» і «вони».
Вирішила вперше розповісти про власний досвід україномовності, який завжди здавався мені очевидним для всіх, але сьогодні я вперше засумнівалась, спостерігаючи за категоричною травлею Скрипки. І подумала, що, можливо, потрібно сказати про це публічно. Мій пост більше для російськомовних моїх френдів, які не мали подібного пережиття. До того ж для мене це великий і досі не пережитий біль, і частково пояснює, чому Олег, для якого українська, до слова, навіть є не рідною, а вивченою, міг зірватися на таку емоційну некоректну репліку.
Отже більшість україномовних дітей мого покоління (особливо центру і сходу) у свій спосіб пережили травму своєї україномовності і знають, що таке бути частиною українського ґетто в російському мовному і культурному морі. Я закінчила російську школу ( батько вважав, що мене треба русифікувати, щоб підготувати до життя)… І ось ця школа життя була настільки жорстокою, що я досі ношу в голові рани і синці. Читати далі
Суд відмовив Україні у затвердженні тимчасових заходів проти РФ за конвенцією щодо заборони фінансування тероризму. Водночас, суд ООН погодився на запровадження запобіжних заходів проти РФ для захисту меншин в Криму. Про це повідомив на відкритих слуханнях у Гаазі голова Суду Ронні Абрахам, пише Zaxid.net із посиланням на Українську правду. Читати далі
Тарас Марусик
Тема нових мовних законопроектів досить складна і є, на перший погляд, заплутаною. І хоча на цю тему вже багато написано і сказано, спробую ще раз розставити акценти, аби бодай частково розплутати її. При цьому зазначу, що я був членом робочої групи, яка розробляла, а точніше, доопрацьовувала і переробляла законопроект «Про державну мову», відомий ще під № 5670 як проект громадськості. Голова робочої групи, знаний юрист-міжнародник, професор Володимир Василенко попросив мене бути заступником у цьому невеликому творчому згустку експертів та громадських активістів. Читати далі
Тарас Марусик
Почну з випадкового збігу, який свідчить про те, що в таких важливих питаннях, як деокупація й дерусифікація, зрештою, подолання колоніального і геноцидного спадку, ми топчемося на місці. Шість років тому, саме 20 квітня 2011 року, опитані фондом «Демократичні ініціативи» експерти назвали «повзучу русифікацію України» наслідком посилення російського впливу і тиску на гуманітарну політику України. 20 квітня 2017 року зроблено нарешті крок, щоб позбавитися цієї негативної спадщини. І хоча цей крок стосується поки що однієї адміністративної одиниці – території міста Києва, він може мати вплив на всю суверенну територію України. Читати далі