Компанія «Інтер Медіа Груп» виступає категорично проти ухвалення закону про квоти української мови на телебаченні, – повідомляє Радіо Свобода.
«Ми категорично проти цього закону, який практично забороняє використання в телевізійному ефірі України будь-які мови, крім української. І питання не в ставленні до мов – української чи російської. Питання в ставленні до прав людини», – йдеться у заяві компанії. Читати далі
16 березня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації».
За законопроект № 5313 проголосували 244 народні депутати. Читати далі
14 березня під час виступу депутата від “Опозиційного блоку” Олександра Вілкула у Верховній Раді до трибуни підійшли інші депутати і почали вимагати, щоб він говорив державною мовою. Про це повідомила “Українська правда”.
Вілкул критикував “блокаду Донбасу” за участю депутатів “Самопомочі”, через яку металургійним підприємствам у багатьох містах загрожують зупинки. Коли він звернувся: “Уважаемые блокадники – вернее, не уважаемые блокадники”, до трибуни підійшли депутати Юрій Тимошенко й Михайло Бондар із “Народного фронту” й зупинили виступ Вілкула, один із них сказав: “Розмовляєш українською – українською, ще раз тобі говорю!”. Читати далі
Чи є в європейських країнах мовні інспектори і якого мовного закону потребує сьогодні Україна, Deutsche Welle розпитала у президента міжнародної асоціації україністів Міхаеля Мозера.
У березні в комітеті з питань культури і духовності українського парламенту відбудуться слухання щодо трьох проектів нового мовного закону, зареєстрованих у Верховній Раді. Новий мовний закон, на розробку й ухвалення якого, за деякими оцінками, піде приблизно рік, має замінити скандальний “закон Колесніченка-Ківалова” (закон про засади державної мовної політики, ухвалений за часів президента Віктора Януковича у 2012 році), питання про конституційність якого розглядається Конституційним судом. Читати далі
Президент Петро Порошенко виступив із ініціативою щодо запровадження на законодавчому рівні збільшення обов’язкової частки україномовного продукту на телебаченні. Про це він заявив під час виступу на церемонії вручення Національної премії України ім. Тараса Шевченка, – повідомляє прес-служба президента.
Порошенко зазначив, що, незважаючи на супротив, реалізація закону про квоти для українського музичного продукту в ефірах національних радіостанцій дала позитивні результати і сприяла поширенню української музики. Читати далі
Лауреат Шевченківської премії письменник Іван Малкович під час нагородження виступив на підтримку закону про мову.
“Нарешті має бути закон, який захистить право кожного українця отримувати усі послуги українською мовою. Від крамниць і громадських установ до глянцевих видань, радіостанцій, телебачення, де всі без винятку ток-шоу і програми повинні вестися державною мовою”, – заявив він під час церемонії вручення Національної премії імені Тараса Шевченка. Читати далі
У Черкасах стартували безкоштовні курси державної мови «Я говорю українською!». Двічі на тиждень упродовж двох місяців слухачів навчатимуть, як правильно послуговуватися українською мовою в побуті. Про це повідомляє Радіо Свобода.
Проводитимуть студії не філологи, а спеціалісти у своїх галузях, приміром, у медицині, кулінарії та освіті. Організатори сподіваються, що така методика допоможе слухачам покращити рівень української для повсякденного спілкування. Читати далі
Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав міністерство освіти України скасувати умову обов’язкового знання англійської мови для присвоєння вчених звань “професор” і “доцент”, – пише Deutsche Welle.
Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав міністерство освіти та науки України скасувати вимогу про обов’язкове знання англійської мови для присвоєння вчених звань “професор” і “доцент”. Про це у понеділок, 6 березня, повідомило міністерство. Читати далі
(Початок циклу статей тут: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни?)
Для початку, варто розглянути ситуацію на концептуальному рівні.
На момент британського завоювання (1759-1760 роки) у Канаді вже жило багатотисячне франкомовне населення. Повним ходом формувалася (франко)канадська ідентичність, а з ізоляцією від Франції цей процес прискорився. Після незалежності Сполучених Штатів, до країни переселилися тисячі англомовних лоялістів, до яких приєдналися іммігранти з Британії. Так виникли дві етно-мовно-культурні групи, жодна з яких не могла асимілювати іншу.
Вже у 1838 році, лорд Дархем писав: “Я знайшов два народи, що борються поміж собою у лоні єдиної держави” (у оригіналі було “two races”). Читати далі
Політичні шулери, для який партійний піар – вище за державні інтереси, брешуть, що громадський законопроект №5670 “Про державну мову” передбачає “русифікацію освіти” і “повторює норми закону Ківалова-Колесніченка”. Щоб зрозуміти ціну цій брехні, варто просто порівняти статті чинного закону Ківалова-Колесніченка і законопроекту №5670 про мову освіти.
Кожному, хто порівняє ці норми, зрозуміло, які колосальні зміни у мовній ситуації в освіті стануться з прийняттям закону «Про державну мову». Закону, проти якого з такою люттю борються політичні шулери. Читати далі