Питання мови та території стосуються ідентичності та стратегічного розвитку країни, а пропозиції винести їх “за дужки” несуть потенційну загрозу.
Таку думку письменник Сергій Жадан висловив в інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу.
Читати далі
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект нової редакції Українського правопису.
Про це повідомляє прес-служба Міносвіти. Читати далі
Після скасування Конституційним судом закону “Про засади державної мовної політики” утворився правовий вакуум – парламенту необхідно прийняти новий закон про мову, який найбільш повно врегулює публічні сфери та передбачає систему моніторингу і контролю.
Про це на прес-конференції 6 березня повідомили представники громадськості, які закликали уряд публічно підтримати законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» №5670-д та звернулись до Верховної Ради України з закликом ухвалити його в першому читанні. Читати далі
Є-мова – це перша комплексна онлайн-платформа для вивчення української мови, на функціонування якої збирають кошти Безкоштовні курси української мови. Підтримати проект можна за допомогою платформи “Велика ідея”.
Про це повідомила Портал мовної політики координатор Безкоштовних курсів української мови Анастасія Розлуцька. Читати далі
Лариса Масенко, Ольга Шевчук-Клюжева
Сьогодні перед Україною постало дуже багато викликів, боротьба з якими допомагає нам змінюватися – з новою силою усвідомлювати себе як націю, яка здатна самостійно вибудовувати майбутнє і вміє планувати свій подальший розвиток. Ці всі події, страшні обставини – жертви, кров, руйнування, втрата контролю над частиною територій повинні стати каталізатором перетворень, що підтвердять нашу здатність до справжнього державотворення.
Українській мові у низці першочергових змін має відводитися ключова позиція. Керівництво сусідньої Росії виправдовує агресію на території України наміром «захищати російськомовних», що переконливо засвідчує необхідність перегляду державної мовної політики. Мовне питання в Україні завжди використовувалося для політичних маніпуляцій, але мовне планування ще ніколи не було об’єктом ефективної управлінської діяльності, цілеспрямованих і продуманих зусиль держави. Читати далі
Впровадити обов’язковий іспит з української мови для чиновників та людей, що набувають українського громадянства – це одна із пропозицій від учасників «Форуму на підтримку української мови «Нас об’єднає мова»», що відбувся 1 липня у Києві. На їхню думку, Україна нині потерпає від нової хвилі русифікації. Водночас, у Міносвіти говорять про запровадження волонтерських ініціатив із вивчення англійської мови – за словами міністра Сергія Квіта, це розширить доступ до зразків західної культури і створить альтернативу так званому «русскому миру».
Читати далі
Попередження! Стаття нецікава і створена перш за все для осіб, які справді хочуть професійно впливати на мовну ситуацію в країні.
Словосполучення «мовна політика» з’явилося в оптимістичні дні одразу після Другої світової війни, коли багато суспільств зіткнулися з викликами перебудови. В той час, коли науковці природничого спрямування зробили величезний вклад у військову перемогу (винайдення радару, розшифрування Енігми і т.д.), представники соціальних дисциплін сподівались бути корисними у вирішенні післявоєнних проблем, створюючи економічні та іншого роду плани і схеми. Зокрема, лінгвісти обрали напрямом своїх досліджень мовні картини щойно створених незалежних держав та позначали таку діяльність «мовним плануванням», хоча ще чітко не усвідомлювали як повинен виглядати цей «план». Натомість, вони загалом погоджувались, що таке планування породжує мовну «політику» – офіційно встановлений набір правил використання та оформлення мови в межах держави. Читати далі