Українські музиканти гурту “Фолькнери”, які більше року їхали на велосипедах з Києва до Австралії, розповідаючи про Україну і записуючи музику, не погодились взяти участь в програмі “Стосується кожного” телеканалу “Інтер” через відмову ведучих провести програму українською мовою.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав музикант Володимир Муляр. Читати далі
На основі нещодавнього соціологічного дослідження науковець Олексій Курінний створив мовну мапу України, яка дозволяє простежити зміни мовної ситуації в країні.
Олексій Курінний телефоном коментує для Громадського радіо результати дослідження, а також пояснює наслідки, які може спровокувати сьогоднішня мовна ситуація в країні. «Хоч попит на українську продукцію є, але в центрі України ми спостерігаємо русифікацію. Квоти — це не просто підтримка українського продукту. Це необхідна умова для зменшення рівня напруги, — вважає науковець.
Юрій Винничук (ТСН)
Хто в Україні насправді нацменшина – це питання залишається відкритим.
Попередній блог, написаний до 90-річчя українського правопису, набув такого поширення, що я вирішив на цю тему поговорити більше.
В інтернеті гуляє така думка, що українська мова дуже багато завдячує комуністам, що от вони й українізацію успішно провели, і мову з попелу відродили, і взагалі українцям в СССР жилося, як у Бога за пазухою. Забувають при цьому додати, що та легендарна українізація тривала менше десяти років і вже в 1930-тому разом з арештами відомих культурних діячів завершилася. А далі почалася тотальна русифікація, яка не закінчилася й досі. Читати далі
Антоніна Рибка
Епоха капіталізму надає перевагу розгляду мови крізь призму прагматичності та економічної вигоди. Сьогодні мова – це гроші. Економічна стабільність держави забезпечує стійкі позиції та сприятливі умови для функціонування і розвитку державної мови, й навпаки. Цей факт цілком закономірно відображає мовна ситуація в Україні: фактично українська існує лише в обмежених сферах суспільного життя.
Йдеться про комунікативну потужність української мови. Українською мовою можуть купувати хліб, спілкуватися вдома, читати лекції чи писати вірші. Українською мовою не укладають угоди, не підписують контракти, не створюють інтернет-магазини. Натомість всі ці функції перейняла на себе російська мова. Читати далі
Єдина в Криму україномовна всеукраїнська громадсько-політична та літературна газета “Кримська світлиця” припинила випуск на півострові.
У номері за 25 березня вказано, що це “останній випуск газети”, повідомляє “Українська правда” із посиланням на “Крим.Реалії”. З травня 2015 року газета виходила лише в електронному форматі. Читати далі
Міський голова Запоріжжя Володимир Буряк різко прокоментував зауваження жителя міста про те, що доповіді офіційних осіб повинні виголошуватися українською. Інцидент стався сьогодні в кінотеатрі імені Довженка, де мер провів зустріч з міською громадою.
Про це пише видання 061.ua.
Буряк виголосив свою 2,5-годинну промову російською мовою, після чого запропонував присутнім задати питання. Один з присутніх запитав, чи немає порушення закону в тому, що глава міста проводив зустріч не державною мовою. Читати далі
Про це не писали у підручниках, але проблема русифікації населення гостро стояла й за півстоліття по приєднанні білоруських земель до Росії. Аби змусити людей говорити «нормальною» мовою, метод батога і пряника був використаний повною мірою: для тих, хто не приймав нову владу, – тюремний замок і Сибір, а для тих, хто змирився з життям під Росією, – російський театр.
Про створення в Мінську російського театру написав історик-архівіст Зміцер Дрозд для видання «Наша Ніва».
У січні 1877 Мінська міська управа зібралася на важливе засідання. А яким ще могло бути засідання, де обговорюють величезну діру в міському бюджеті? Перед управою постало питання: відмовити у фінансуванні Мінській губернській в’язниці або Мінському міському театру. Цей вибір мав свою логіку і походив з події 30-річної давнини. Але про все по черзі … Читати далі
Тарас Марусик
Чи гинули б люди за мову, чи вбивали б їх за неї, якщо б мова виникла й існувала лише для того, щоб забезпечити спілкування? Якби було так, то навряд чи кілька бангладеських студентів віддали б свої життя 21 лютого 1952 року. А вони не просто хотіли розмовляти рідною, а не нав’язаною їм тодішньою пакистанською владою мовою урду. Вони прагнули мати свою державу, яка б називалася не Східним Пакистаном, а Банґладеш. І тому цей день там відзначають передусім як день мучеників.
У нашій «валідольній» історії мововбивства теж є приклади такої жертовності. Згадаймо хоча б самоспалення Олекси Гірника в Каневі і Василя Макуха недалеко від Майдану Незалежності. За українську мову й українську ідентичність сто років тому убивали чорносотенці Муравйова в Києві. Нині вони мають своїх послідовників серед опричників Путіна на сході України. Читати далі
Тарас Марусик
«Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання» – це етапне видання, яке поряд зі згадуваною працею за редакторства Лариси Масенко та «Хронологією мовних подій в Україні» Віктора Кубайчука дає можливість читачеві XXІ століття усвідомити масштаби русифікаторського котка.
Важко переоцінити вихід такого збірника документів у час, який я називаю періодом «патріотичної русифікації» імені Порошенка. Легше (для влади – звісно) недооцінити фоліант, в якому на сотнях сторінок «розлита» наша «валідольна» історія мови, а точніше, як сказано у ще одній важливій праці, історія лінгвоциду. І хоча в тій книзі йдеться про XX століття, термін «мововбивство» такий самий справедливий і для XІX століття, про що свідчать опубліковані документи. Різниця лише в тому, що в XX столітті русифікація відбувалася витонченіше і підступніше. Читати далі
На початку ХХІ століття українці «душу й тіло» «кладуть» за свободу і незалежність України, проти якої Росія розпочала військову агресію під приводом захисту російськомовних українців. І це при тому, що, за даними експертів Європейської хартії регіональних мов, російська мова в Україні захищена краще, ніж інші мови меншин, й має високий рівень юридичного визнання. Українські ж експерти вважають, що нині в Україні необхідно підтримувати саме українську мову, культуру, науку й освіту. Але саме гуманітарну галузь політики і чиновники фінансують за залишковим принципом, сподіваючись на громадську активність українців.
Мова, писемність, освіта – це ті цеглинки, на яких формується національна ідентичність, суспільство, державні інституції. За нинішньої ж агресії Росії проти України українська мова – одна з основ державності, зазначив у виступі на минулорічному форумі на підтримку української мови міністр освіти та науки Сергій Квіт. Читати далі