Архів теґу: українізація

Активісти змусили Mercedes випускати автомобілі з україномовним інтерфейсом (оновлено)

Опубліковано:

mers

Нова модель автомобілю Mercedes престижного Е-класу у мультимедійній системі керування матиме меню українською мовою. Це буде перший Mercedes з цілковито україномовною інформаційною панеллю. Про це пише ZAXID.NET.

Активісти ініціативи «И так поймут», які відстоюють права україномовних, протягом десяти років вимагали від Mercedes українізувати меню мультимедійної системи автомобілів, розповів лідер ініціативи Роман Матис.  Читати далі

Володимир Селезньов. Як зарадити українській мові?

Опубліковано:

50688

Портал мовної політики публікує цікаві роботи, які надійшли на конкурс есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Редакція відзначила роботу, автором якої є Володимир Селезньов з Дніпропетровська.

Однією з найболючіших проблем в Україні була і залишається проблема української мови. Незважаючи на те, що Україна вже котрий рік є незалежною державою і, здавалося б, не має жодних перешкод для вільного розвитку української мови, багато українців в східних і південних регіонах досі не бажають ні розмовляти українською, ні щоб їхні діти вчили мову своїх предків і використовували її у своєму повсякденному житті.

Вболіваючи за рідну мову, шанувальники української мови закликають  російськомовних українців переходити на українську. Читати далі

Вікторія Назарук. Починаймо говорити українською, бо ми того варті…Чи ні?

Опубліковано:

perehod

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Вікторія Назарук з Рівного.

Цього тексту, очевидно, не писалося б, якби не три зовсім не пов’язаних між собою обставини: гортання сторінок «Самоучителя украинского языка» виданного у далекому 1990 році, знайомство із російським журналістом, який нині працює у Німеччині, висвітлюючи українсько-російський конфлікт, Романом Шеллем, та щемкий пост у фейсбуку українського снайпера Миколи Вороніна про космополітизм та важливість цінувати власне. Читати далі

Олена Олійник. Люди, що свідомо переходять на українську мову спілкування, зону справжнього комфорту відчувають згодом

Опубліковано:

baner9

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Олена Олійник з Києва.

Як зробити українську мову модною… Та ще й там, де питання масової моди на неї навіть не постає, оскільки населення в масі нею не користується зовсім, або майже не користується.

Якщо вже заговорили про моду, то маленька ввідна частина. Мода, яка б вона не була, віддавна поділяється на «високу» і «масову» (в світі індустрії моди їх називають «от кутюр» і «прет-а-порте». Висока мода на українську мову більш-менш існує вже певний час, принаймні у Києві. Нею дедалі більше спілкуються найосвіченіші верстви населення, особливо прогресивна молодь. Проблема саме в тому, як зробити таку моду масовою. Навіть у столиці. Оскільки давно відомо, що столична масова мода рано чи пізно доходить до усіх неізольованих куточків країни. Ну, а про тимчасово ізольовані тут і зараз говорити важко. Читати далі

Сергій Бригар. Важливі аспекти «розумної» українізації

Опубліковано:

baner1

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Сергій Бригар з міста Одеса.

Загальновідомо, що чим більшою в окремо взятому регіоні нашої країни є частка україномовного населення, тим менше проявів антиукраїнського екстремізму і сепаратизму ми там спостерігаємо. Саме цей факт дає можливість зробити висновок, що популяризація української мови є одним з ключових питань національної безпеки. Читати далі

Валентина Інклюд. Долаючи невидимі бар’єри

Опубліковано:

baner7

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Валентина Інклюд з Фастова (Київщина).

Міркуючи над питанням популяризації української мови у переважно російськомовних населених пунктах, необхідно пам’ятати, що мода, зокрема і мовна, – явище соціально-психологічне за своєю природою. Стратегія і тактика її поширення, утвердження в якості норми щоденного спілкування, має спиратися на розуміння свідомості цільової аудиторії, особливостей її лінгвістичного світосприйняття і світобачення. Читати далі

Дмитро Ткаченко. Людям треба дарувати “попсу” українською мовою

Опубліковано:

baner8

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Дмитро Ткаченко з Дніпропетровська.

Фундаментально слід чітко розуміти, що проблема невживання української мови насамперед є психологічною, світоглядною, гуманітарною. Технічною ця проблема є винятково  як наслідок вищезазначеного, тобто технічне не володіння/погане володіння/брак навичок тощо геть не є самостійною проблемою, й тим більше причиною.

Теж фундаментально слід реалістично усвідомлювати, що за існуючого (всім відомого) становища в суспільстві, та цілковитої відсутності будь-якої державної проукраїнської гуманітарної політики, (точніше, панівна російськокультурна та російськомовна верства через державу консервує та навіть розвиває тренд русифікації), – переважну більшість населення (сформованих особистостей) віком старше вісімнадцяти-двадцяти років за нинішнього стану для нашої ідеї практично втрачено. Читати далі

В’ячеслав Левицький. Перевиховати Чупакабру та знічев’я не носити характер: до питання про стратегію відродження і популяризації постійного вживання української мови

Опубліковано:

baner

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є В’ячеслав Левицький з Києва.

Наважуся розпочати ці роздуми з історії, що комусь може здатися фантастичною.

Якось ми зі знайомим спілкувалися про недавню академічну енциклопедію, присвячену доробку класика української літератури. Співрозмовник, не шкодуючи емоцій, щиро обурювався: «Отакої! Що ж це за науковий проект, якщо настільки важливий багатотомник потім розійдеться по окремих бібліотеках, а в продаж не потрапить?!. А дарма! Охочі почитати точно знайшлися б! Було б вельми прибуткове видання…»

Найцікавіше, що цей мій знайомий – молодий правоохоронець, уродженець переважно російськомовної східної області. Ну, а ще він добре розуміється на фольклорі та захоплюється краєзнавством. Урешті-решт, рівню української літературної мови мого знайомого позаздрили б і деякі автори декотрих енциклопедій. Читати далі

Леся Розумик. “А може це й справді круто розмовляти українською?”

Опубліковано:

shanson

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило есе Лесі Розумик з с.Агрономічне Вінницької області.

Українською розмовляють свідомі люди — так показує досвід. Інакше їм не дозволяє вчинити совість. Особливо це актуально зараз, коли триває російсько-українська війна. Вони усвідомлюють, що гасла «Чия мова, того й влада», «Де лунає російська попса чи шансон, туди приїдуть російські танки»,  «Українцем є тільки той, хто розмовляє українською» це не просто фрази, а сувора реальність. З цим неможливо не рахуватись, не помічати, прикриваючись фразами про толерантність. Тому що про яку демократію і толерантність можна говорити, коли так легко ігнорується гідність українця в Україні? Читати далі

Юліана Мельник. У Києві спілкуватись українською легко, чого, на жаль, не скажеш про моє рідне місто

Опубліковано:

peremozhets3

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Юліана Мельник зайняла третє місце на конкурсі. 

Я народилась і виросла в невеличкому місті Роздільна, що на Одещині, в російськомовному середовищі. Перейшла на рідну мову лише після подій Революції Гідності. У Києві спілкуватись українською легко. Чого, на жаль,  не скажеш про моє рідне  місто, де української мови практично не чути. Психологічно важко подолати мовний  бар’єр і почати говорити українською  з тими людьми, з якими ще з малечку розмовляв російською. Люди, як правило, цього просто не розуміють. А якщо навіть розуміють і підтримують, то самі не здатні на такий сміливий крок. Вони бояться, що їх українська недосконала, що вони роблять багато помилок і тим самим спотворюють українську мову. Або ж бояться негативної реакції з боку оточення. Здолати такі стереотипи, як правило, дуже важко. Читати далі

pompy wtryskowe|cheap huarache shoes| bombas inyeccion|cheap jordans|cheap air max| cheap sneaker cheap nfl jerseys|cheap air jordanscheap jordan shoescheap jordanscheap wholesale jordans