Архів категорії: Блоги

Персональні блоги користувачів порталу

Валентина Інклюд. Долаючи невидимі бар’єри

Опубліковано:

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Валентина Інклюд з Фастова (Київщина).

Міркуючи над питанням популяризації української мови у переважно російськомовних населених пунктах, необхідно пам’ятати, що мода, зокрема і мовна, – явище соціально-психологічне за своєю природою. Стратегія і тактика її поширення, утвердження в якості норми щоденного спілкування, має спиратися на розуміння свідомості цільової аудиторії, особливостей її лінгвістичного світосприйняття і світобачення. Читати далі

Дмитро Ткаченко. Людям треба дарувати “попсу” українською мовою

Опубліковано:

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Дмитро Ткаченко з Дніпропетровська.

Фундаментально слід чітко розуміти, що проблема невживання української мови насамперед є психологічною, світоглядною, гуманітарною. Технічною ця проблема є винятково  як наслідок вищезазначеного, тобто технічне не володіння/погане володіння/брак навичок тощо геть не є самостійною проблемою, й тим більше причиною.

Теж фундаментально слід реалістично усвідомлювати, що за існуючого (всім відомого) становища в суспільстві, та цілковитої відсутності будь-якої державної проукраїнської гуманітарної політики, (точніше, панівна російськокультурна та російськомовна верства через державу консервує та навіть розвиває тренд русифікації), – переважну більшість населення (сформованих особистостей) віком старше вісімнадцяти-двадцяти років за нинішнього стану для нашої ідеї практично втрачено. Читати далі

В’ячеслав Левицький. Перевиховати Чупакабру та знічев’я не носити характер: до питання про стратегію відродження і популяризації постійного вживання української мови

Опубліковано:

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є В’ячеслав Левицький з Києва.

Наважуся розпочати ці роздуми з історії, що комусь може здатися фантастичною.

Якось ми зі знайомим спілкувалися про недавню академічну енциклопедію, присвячену доробку класика української літератури. Співрозмовник, не шкодуючи емоцій, щиро обурювався: «Отакої! Що ж це за науковий проект, якщо настільки важливий багатотомник потім розійдеться по окремих бібліотеках, а в продаж не потрапить?!. А дарма! Охочі почитати точно знайшлися б! Було б вельми прибуткове видання…»

Найцікавіше, що цей мій знайомий – молодий правоохоронець, уродженець переважно російськомовної східної області. Ну, а ще він добре розуміється на фольклорі та захоплюється краєзнавством. Урешті-решт, рівню української літературної мови мого знайомого позаздрили б і деякі автори декотрих енциклопедій. Читати далі

Покруч

Опубліковано:

Хто стоїть за поширення неприятельської мови в Україні – є ворогом Держави.
Хто, при цьому, має українське або иньше не‑кацапське коріння, – є відступник, перекинчик, зрадник свого племені, песиголовець і покруч.Глядіть і слухайте Шуфрича за віднесенням:

Перший наклад — українською!

Опубліковано:

Потрібен простий закон.
Кожна нова книга в Україні має друкуватися українською мовою. Якщо ориґінал написаний иньшою мовою – справа Видавця замовити переклад на українську. По сплині пів-року часу дозволити появу на книжкових полицях, поруч залишкового українського накладу, ще й російського ориґіналу.
Так само, устаткування для широкого вжитку в області IT, в першу чергу, стаціонарні та переносні мізківники (комп’тери), які спроваджуються з‑поза границі (бо українських не виробляємо) повинні буть оснащені виключно україномовною операційною системою. Подібно до того, як, наприклад, спроваджені з‑за кордону ліки мають україномовні поучення до застосування.  Використання в державних установах і на державних підприємствах російськомовних операційних систем має бути  заборонене з огляду на інтереси держави. Мова йде про широкий продаж і постачання для загальних потреб. Є багато особливих спеціяльних потреб, для яких не існує україномовного програмного забезпечення. Це не проблема – англомовні мізківники продаються в крамницях, але їх є менше, і потрібно знати, куди звернутися. Не буду заглиблюватися в подробиці. Більшість програм, потрібних широкому користувачі, перекладені українською мовою.
Ані скацапізований Уряд, ані Верховна рада, сформована переважно з перекинчиків, таких законів не приймуть. Це означає, що українську справу потрібно робити иньшими людьми, і иньшим способом. Поки‑що не вмію сказати, яким. Одне зрозуміле – нинішня „єліта“, до речі, разом з російськомовними активістами, провадить Україну до тотальної кацапізації, хай навіть „европейської“.

Леся Розумик. “А може це й справді круто розмовляти українською?”

Опубліковано:

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило есе Лесі Розумик з с.Агрономічне Вінницької області.

Українською розмовляють свідомі люди — так показує досвід. Інакше їм не дозволяє вчинити совість. Особливо це актуально зараз, коли триває російсько-українська війна. Вони усвідомлюють, що гасла «Чия мова, того й влада», «Де лунає російська попса чи шансон, туди приїдуть російські танки»,  «Українцем є тільки той, хто розмовляє українською» це не просто фрази, а сувора реальність. З цим неможливо не рахуватись, не помічати, прикриваючись фразами про толерантність. Тому що про яку демократію і толерантність можна говорити, коли так легко ігнорується гідність українця в Україні? Читати далі

Юліана Мельник. У Києві спілкуватись українською легко, чого, на жаль, не скажеш про моє рідне місто

Опубліковано:

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Юліана Мельник зайняла третє місце на конкурсі. 

Я народилась і виросла в невеличкому місті Роздільна, що на Одещині, в російськомовному середовищі. Перейшла на рідну мову лише після подій Революції Гідності. У Києві спілкуватись українською легко. Чого, на жаль,  не скажеш про моє рідне  місто, де української мови практично не чути. Психологічно важко подолати мовний  бар’єр і почати говорити українською  з тими людьми, з якими ще з малечку розмовляв російською. Люди, як правило, цього просто не розуміють. А якщо навіть розуміють і підтримують, то самі не здатні на такий сміливий крок. Вони бояться, що їх українська недосконала, що вони роблять багато помилок і тим самим спотворюють українську мову. Або ж бояться негативної реакції з боку оточення. Здолати такі стереотипи, як правило, дуже важко. Читати далі

Антон Лесик. Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови на прикладі м. Запоріжжя

Опубліковано:

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Антон Лесик з м. Запоріжжя зайняв третє місце на конкурсі. 

З моменту здобуття незалежності Україною становище української мови в Запорізькій області й місті Запоріжжі дещо поліпшилось. Починаючи з 1991 року частка учнів, що здобувають освіту українською мовою в Запорізький області збільшилась в декілька разів. І якщо станом на 1991/1992 роки частка учнів, що здобували освіту українською мовою, складала 23%¹, то вже в 2015 році в найбільш зросійщеному місті області — Запоріжжі — частка таких учнів, вже становила 62,64%². Читати далі

Оксана Кошова. У російськомовних містах необхідно створити середовища для спілкування українською мовою

Опубліковано:

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Оксана Кошова з міста Дніпропетровськ зайняла друге місце на конкурсі.

За моїми спостереженнями люди у російськомовних містах, як-от Дніпропетровськ, звідки я родом, різняться як за своїм ставленням до української мови, так і за рівнем її фактичного володіння. І часом людині просто соромно зізнатися, що вона погано розуміє українську чи розуміє, але їй складно говорити українською мовою. Звідси виникають численні комплекси, які й самі потім впливають на ставлення до української мови як такої. Читати далі

Ірина Чубатенко. Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування

Опубліковано:

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Ірина Чубатенко з м. Ірпінь зайняла перше місце на конкурсі.  Читати далі