Архів категорії: Блоги

Персональні блоги користувачів порталу

Мова та політтехнології

Опубліковано:

У зв’язку з почастішанням останнім часом мовних срачів та нападок на злощасних «вишиватників», можна з великою долею вірогідності припустити, що доповідь Примакова не лишилася без уваги і Москва буде робити ставку переважно на внутрішню дестабілізацію та дезінтеграцію українського суспільства. Про те, що Кремль активно розігрує мовну карту , не казав тільки лінивий. І це абсолютна правда. Технології провокування конфліктів на мовно-культурному ґрунті давно відшліфовані й працюють ще з початку 90-х років минулого століття (і БУДУТЬ працювати, поки в Україні існуватиме білінгвізм). Читати далі

Що таке “мовна політика”?

Опубліковано:

Попередження! Стаття нецікава і створена перш за все для осіб, які справді хочуть професійно впливати на мовну ситуацію в країні.

Словосполучення «мовна політика» з’явилося в оптимістичні дні одразу після Другої світової війни, коли багато суспільств зіткнулися з викликами перебудови. В той час, коли науковці природничого спрямування зробили величезний вклад у військову перемогу (винайдення радару, розшифрування Енігми і т.д.), представники соціальних дисциплін сподівались бути корисними у вирішенні післявоєнних проблем, створюючи економічні та іншого роду плани і схеми. Зокрема, лінгвісти обрали напрямом своїх досліджень мовні картини щойно створених незалежних держав та позначали таку діяльність «мовним плануванням», хоча ще чітко не усвідомлювали як повинен виглядати цей «план». Натомість, вони загалом погоджувались, що таке планування породжує мовну «політику» – офіційно встановлений набір правил використання та оформлення мови в межах держави. Читати далі

Безмовному Кодлу

Опубліковано:

О, мово багатостраждальна,
Все правлять по тобі тризну –
По тобі, в віках опальній,
Пророслій крізь соцреалізми,
Вилученій із науки,
Зі світу тонких технологій,
Виставленій попід руки
З життя – не втрапляє у ногу,
Впхана в останній притулок,
Що зветься Художнє Слово –
Ось він – іуди цілунок,
Мила моя, калинова!
Можеш отут співати
Давні пісні про Галю,
Можеш жалі засівати…
Сльози втираєш, скрипалю?
Вшквар же веселої, брате,
Бо ось-ось терпець урветься…
Може ж таки горбате
Кодло іуд схаменеться?

10.11.2013

Мислення людини залежить від мови якою вона розмовляє

Опубліковано:

5

Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову

Ліна Костенко

Наскільки ці слова Ліни Костенко ще здатні викликати у нас живий інтерес? Наскільки доля нашої рідної мови ще не стала для нас байдужою? Численні «за» і «проти» у дискусіях навколо необхідності заходів захисту національної мови, поборюючи один одного, утворюють певне нейтральне поле, ґрунт для байдужості… Читати далі

Право на україномовний простір

Опубліковано:

«Прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной», — стверджувала героїня комічної п’єси Миколи Куліша. Складається враження, що деякі регіони України керувалися схожими міркуваннями, кидаючись в обійми сусіда-ґвалтівника. Це й стало переломним етапом в українських мовних баталіях, які розвернулися тепер в інше русло. Учорашні противники закону Колесніченка-Ківалова нині завзято боронять російську мову не лише від фанатичних однодумців пані Фаріон, але й від цілком толерантних українців, які всього лиш хочуть захистити рідну мову у своїй країні. Читати далі

Чому українцям необхідно говорити українською?

Опубліковано:

мова - крапельниця

Є речі, які, здавалося б, відбуваються самі собою. Є стани, зміни в яких, помітні лише з плином поколінь. І є наслідки бездіяльності, які спокутуватимуть наші нащадки.

В сучасному світі більшість держав побудовані за національним принципом, тобто вони виникають та діють в межах компактного та домінуючого проживання одного самосвідомого етносу, нації. Класичними характеристиками останньої, тобто ознаками, що, по-перше, об’єднують людей в межах спільноти, а по-друге, відрізняють цю спільноту від інших є спільність:

  • походження;
  • культури;
  • мови;
  • релігії.

Читати далі

Перемоги і поразки мовної політики: Латвія та Білорусь

Опубліковано:

20

На стартовій лінії власної мовної політики Білорусь та Латвія перебували практично в рівних умовах. Проте, тепер становище білоруської мови і латиської суттєво відрізняється. В чому причина?

Значення мови в питаннях консолідації народу та формування державності переоцінити важко. Поряд зі спільністю культури, релігії та походження, саме мова часто виступає визначальною особливістю нації, а отже й основою незалежності та політичної влади в суспільстві. Проте, подібно економіці та культурі, мова є об’єктом державної політики, як внутрішньої, так і зовнішньої. Успіхи ж або невдачі мовної політики в довгостроковій перспективі безпосередньо впливають на добробут кожного громадянина. Які ж висновки може зробити для себе українська громадськість з досвіду інших країн?

Усвідомлюючи практичну спрямованість даної тематики, здається доцільним проаналізувати мовну політику держав, які, якщо вірити російській «науці», доволі подібні з Україною за іншими національними ознаками, тобто походженням, культурою та віросповіданням, а також вирізняються чималими здобутками (позитивними чи негативними) саме в питаннях мови – Білорусі та Латвії. Читати далі

Мова, як фундамент існування нації

Опубліковано:

“Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову”
(Ліна Костенко)

Спекотний кінець липня 2014, Крим. В компанії сім’ї москвичів, що піднялися на борт моєї яхти, тоненька смаглява дівчина невимушено спілкується зі мною гарною українською мовою.

– Це що, в Москві вже так гарно розмовляють українською? – питаю. Читати далі

Міф про російськомовних користувачів інтернету

Опубліковано:

Українські інтернет-видання, обґрунтовуючи власну мовну політику, часто посилаються на дослідження аудиторії, яка, мовляв, надає перевагу російській мові. Та чи так це насправді? Чи дійсно налаштування мови браузера та операційної системи можуть однозначно свідчити, що користувачі і при перегляді сайтів віддають перевагу російській мові? Читати далі

Фіни та шведська мова

Опубліковано:

Отже, УП повідомляє, що більшість фінів хотіли б відмовитися від обов’язкового вивчення шведської мови у школах. Про це свідчать результати опитування, проведеного Åbo Akademi. Здавалося б така високорозвинена, демократична і толерантна держава… а на тобі! Читати далі