Архів категорії: Думка

Думка

На захист української

Опубліковано:

Андрій Васильєв

Україна має обрати таку мовну політику, яка б вберегла українську від занепаду – бо може бути запізно.

Якою мовою потрібно розмовляти в Україні? Я колись спробував поставити це запитання американцям. У відповідь отримав – круглі очі і пошук підступу. Ну, справді, а якою мовою говорять поляки? А чехи? А словенці?

Так само, як і у США, Бразилії, Аргентині, Канаді і ще багатьох країнах, в Україні мовна ситуація далеко не однозначна. Більше того, для українців вона дуже незручна і болюча. Я спостерігав за мовною темою і зсередини, коли дев’ять років жив в Україні, і ззовні, коли переїхав у США. Читати далі

Думка

Чехи: рідну мову після тривалої окупації можна повернути до активного вжитку

Опубліковано:

Повернення рідній мові державного статусу після тривалого колоніального панування іншої мови, її модернізація, забезпечення умов для її вивчення і використання в усіх сферах життя для всіх прошарків населення – це виклик, який перед Україною прийняли і успішно на нього відповіли у сусідній колишній Чехословаччині. Настільки великим був вплив ідей цього процесу на українських мислителів та державних діячів ХІХ і ХХ століття, який вони називали його «чехізацією»? Як відбувалася «чехізація» у самій Чехословаччині? З’ясовувала Радіо Свобода.

Після того, як чеські землі на довгі роки потрапили до складу Австрійської імперії Габсбургів, згодом Автро-Угорської імперії, чеська мова була обмежена у повсякденному житті, користувалося нею здебільшого сільське населення. Німецька ж була мовою освіти, документації та владного апарату. Читати далі

Думка

Без української мови не може бути України – Квіт

Опубліковано:

На початку ХХІ століття українці «душу й тіло» «кладуть» за свободу і незалежність України, проти якої Росія розпочала військову агресію під приводом захисту російськомовних українців. І це при тому, що, за даними експертів Європейської хартії регіональних мов, російська мова в Україні захищена краще, ніж інші мови меншин, й має високий рівень юридичного визнання. Українські ж експерти вважають, що нині в Україні необхідно підтримувати саме українську мову, культуру, науку й освіту. Але саме гуманітарну галузь політики і чиновники фінансують за залишковим принципом, сподіваючись на громадську активність українців.

Мова, писемність, освіта – це ті цеглинки, на яких формується національна ідентичність, суспільство, державні інституції. За нинішньої ж агресії Росії проти України українська мова – одна з основ державності, зазначив у виступі на минулорічному форумі на підтримку української мови міністр освіти та науки Сергій Квіт. Читати далі

Думка

Три основні речі про мову, які багато хто не розуміє

Опубліковано:

Володимир Миленко

Та частинка русского міра, яка у мені є – вона має закінчитися на мені.

Пояснюю. Люди не розуміють трьох основних речей.

1) Російськомовні українці – це явище штучне. І у 90% це явище одного-трьох поколінь. Тобто у цих 90% бабусі і дідусі говорили українською. А у половини – батьки. Тому говорити, що це “мой радной язик” – це все одно, що “з дєтства вболівати за Лестер”. Читати далі

Думка

Українська мова потерпає в Україні від низького статусу – Форостина

Опубліковано:

Українська мова в Україні потерпає від низького статусу, її носіїв сприймають як громадян другого ґатунку. Таких, що не завжди можуть розплатитися у кав’ярні. Але вони самі мають подолати цю травму за допомогою російськомовних українців, які мають проявити симпатію і солідарність до них. Так вважає українська журналістка, письменниця, заступник редактора часопису «Критика» Оксана Форостина.

А розпочали ми цю розмову із запитання про те, як бути з питанням рідної мови в Україні? Читати далі

Думка

Переселенець з Донецька: Мої онуки розмовлятимуть українською. Російську забудемо років через 20

Опубліковано:

Донбас має стати повністю українським, якщо ні – хай не повертається взагалі, – каже переселенець Олександр Гуленко.

КОЛИ ВИЇЖДЖАЛИ З ДОНЕЦЬКА, ВЗЯЛИ З СОБОЮ ЛИШЕ НАЙНЕОБХІДНІШЕ. Теплий одяг не везли. Вірили, що місто швидко звільнять. Думали, повернемося за кілька місяців. Та в серпні, коли Росія ввела регулярні війська, зрозуміли: це затягнеться надовго. Попросили родичів передати зимові речі. Все інше доводилося купувати заново. Читати далі

Думка

Міхаель Мозер: Якщо ми завжди готові переходити на іншу мову з української, то українська не виживе

Опубліковано:

Якщо ми завжди готові переходити на іншу мову з української, то українська мова не буде побутувати у вжитку, – вважає Міхаель Мозер, дослідник української мови з Австрії. Про історію української мови та її сучасне становище він розповів на своїй лекції у книгарні “Є” 19 лютого.

“Якщо ми не будемо говорити українською мовою між собою, якщо ми не будемо стійкими говорити українською мовою навіть тоді, коли спілкуємося з російськомовними українцями, які все ж таки готові слухати і розуміти українську мову, якщо ми не дбаємо про те, щоб українська мова побутувала і серед наших дітей, тоді української мови не буде. Вона не живе сама собою, тільки завдяки мовцям”, – пояснив професор проекту СловОпис. Читати далі

Думка

Кримські татари взялися за порятунок рідної мови

Опубліковано:

Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв.

Щороку 21 лютого у світі відзначають День рідної мови. Із 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення. Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв, та незважаючи на це, за офіційними даними ЮНЕСКО, вона швидко виходить з ужитку. Зараз деякі засоби масової інформації, університети та активісти взялися за повернення мови до життя. Кримськотатарською видають газети й журнали, в школах та університетах вивчають та досліджують мову. На українському телеканалі АТР 35% мовлення ведуть кримськотатарською – навіть перекладають нею фільми та турецькі серіали. Читати далі

Думка

Результати комітетських слухань: потрібно зміцнити позиції державної мови

Опубліковано:

Напередодні Міжнародного дня рідної мови, 19 лютого, комітет Верховної Ради з євроінтеграції провів слухання «Українська мова в контексті євроінтеграції: виклики і відповіді». Склад учасників був досить різноманітний – депутати, науковці, громадські активісти. Подаємо огляд кількох тем, які стали лейтмотивом зустрічі.

Одною із таких тем стала мова як інструмент зовнішньої та внутрішньої політики. Голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Оксана Юринець застерегла:

«Ми не можемо інтегруватися в європейське співтовариство, не пропонуючи свою мову. Ми добиваємося, щоб на міжнародних конференціях в Україні обов’язково офіційною мовою була українська. Так, ми можемо спілкуватися англійською, іншими мовами, але обов’язково пропонувати свою мову». Читати далі

Думка

Обсценна лексика: невігластво чи спосіб самовираження?

Опубліковано:

Коли я вчилася в інституті, то деякі філологині з обуренням казали: «В українській мові нецензурних слів немає, не було й бути не може». Це приблизно так, як колись в Радянському Союзі сексу не було, тільки діти звідкись бралися. Це психологічна неготовність і, напевно, показна цнотливість. Сучасне інтелектуальне лінгвістичне суспільство не готове до фахового аналізу цього зрізу лексикону.

Про ненормативну лексику розповіла дослідниця лексикології української мови, доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії Орися Демська. Читати далі