Українські інтернет-видання, обґрунтовуючи власну мовну політику, часто посилаються на дослідження аудиторії, яка, мовляв, надає перевагу російській мові. Та чи так це насправді? Чи дійсно налаштування мови браузера та операційної системи можуть однозначно свідчити, що користувачі і при перегляді сайтів віддають перевагу російській мові? Читати далі
Часто сьогодні можна почути, що війна — не найкращий час для обговорення мовних проблем, бо мовне питання роз’єднує націю. Виходить, це для об’єднання нації ми як мантру повторюємо вислів «єдина країна — единая страна» і сповідуємо фактичну двомовність, хоч і декларуємо державний статус української мови з найвищих трибун. Отже, ми все ще тішимо себе надією відстояти незалежність толерантністю, зокрема, мовною, тоді як русифікатори в Україні вже не обмежуються переписуванням словників, а розстрілюють українців із «Градів» на їхній же землі.
Мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем. З яких принципів треба виходити, долаючи цю невизначеність, “Україна молода” запитала у соціолінгвіста, професора, автора численних праць з питань функціонування української мови в колоніальній і пострадянській Україні Лариси Масенко. Читати далі
Новий сайт та сторінки у соцмережах газети “Вечірній Київ” відтепер будуть лише російською мовою. Про це редакція повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці.
Адміністратори сторінки повідомили, що “аудиторія проекту росте і розвивається, тому при розробці нової версії ми врахували усі ваші потреби і очікування”, “…і – ми перейшли на російську мову”.
У коментарях вони пояснили, що російськомовної аудиторії у них втричі більше україномовної, окрім того друкована газета видається державною мовою. До слова, кількість підписників Фейсбук-сторінки “Вечірнього Києва” – 816 осіб. Читати далі
Отже, УП повідомляє, що більшість фінів хотіли б відмовитися від обов’язкового вивчення шведської мови у школах. Про це свідчать результати опитування, проведеного Åbo Akademi. Здавалося б така високорозвинена, демократична і толерантна держава… а на тобі! Читати далі
В окупованому Луганську демонтують написи, виконані українською мовою.
Про це пише блогер frankensstein (Денис Казанський). Читати далі
Саами – це маленький фіно-угорський народ на півночі Європи. Саами називають свою землю Саамієдна – це територія площею близько 400 тис. км² і охоплює сучасні північні землі Норвегії, Швеції, Фінляндії та північно-західні території Російської Федерації, зокрема Кольський півострів (Мурманська область) і шматочок землі у Карелії.
Чисельність саамів у Росії — 1771 особа, з яких переважна більшість (близько 9/10) мешкає у Мурманській області. Чисельність мовців саамських мов складає: 27 тис. осіб у Норвегії, близько 17 тис. осіб у Швеції, близько 4 тис. осіб у Фінляндії, у Росії — 787 осіб. Деякі російські саами цілеспрямовано вирушають до Норвегії, аби вивчити рідну мову і дізнатися більше про свою ідентичність.
Саме про таких людей іде мова у відеосюжеті російської телекомпанії Арктик-ТВ (відео – російською мовою).
Чим вищі у клієнта доходи, тим нижча ймовірність того, що він скористається російськими сервісами. Такий висновок про поштові служби з закінченням .ru зробив Керівник ІТ-відділу “ПриватБанку” Дмитро Дубілет, – пише Gazeta.ua.
Він проаналізував дані користувачів банку. Крім цього, він вивів також схильність, залежну від мови користувачів банку. Ось його допис у соцмережі:
“Вчора ввечері я копався в цифрах, які email-сервіси популярні серед українців (використовувалися анонімізовані дані клієнтів ПриватБанку, які можна вважати повністю репрезентативними). Загальна розбивка – на прикріпленому графіку. Нижче – кілька цікавих спостережень.
У світлі нинішнього протистояння з Росією, примітно, що 64% всіх емейлів українців припадає на російські компанії (14% – на українські, і ще 14% – на Gmail). Читати далі
“Ми маємо війну, тому що в нашій країні витіснялися українська мова і культура. Особливо там, де українська мова та музика були майже під забороною, тепер ці території окуповані або залиті кров’ю, – вважає один з фронтменів української музики Олег Скрипка. – І я не думаю, що це збіг. Радіо і телеканали настирливо продовжують нас годувати продуктом країни, з якою ми в стані війни ( уявіть собі в блокадному Ленінграді по радіо лунає “Дойчен Золдатен”)”.
В інтерв’ю Цензор.НЕТ він розповів, чому припинив виступати в Росії, як потрапив під обстріл і як він ставиться до людей, байдужих до долі України.
Щодо майбутнього України Олег є оптимістом і наразі покладає надію на волонтерські ініціативи та свідомість громадян. Ще влітку у своєму домі за містом він надав притулок кільком сім’ям біженців з Криму, а зараз багато часу і зусиль приділяє допомозі армії. Крім нього у волонтерській діяльності задіяна вся сім’я. Читати далі
Нещодавно мені випала честь побувати в Києві на одній міжнародній конференції, присвяченій дуже актуальній для сучасної України тематиці.
Спікерами на ній були багато надзвичайно цікавих і достойних людей з багатьох країн Європи: Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії, Грузії, Франції, України. Учасники виголошували доповіді кількома різними мовами, причому учасники-українці здебільшого робили це українською мовою, зрідка відповідаючи на запитання, поставлені російською, цією ж мовою.
Втім, вже наприкінці конференції трапився інцидент, що викликав в мені глибоке обурення. Один з учасників, народний депутат, який на той момент обійняв посаду Голови комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, почав виголошувати свою доповідь російською мовою, заявивши на початку, що робить це заради зручності модератора-француза, який не знає української, але володіє російською. Читати далі
Молодий естонський активіст стимулював персонал ресторану «Лаунж» в Сиктивкарі (Росія, столиця Республіки Комі) обслуговувати відвідувачів мовою комі. Про це пишуть narodyrossii.com.
Як розповів Інфоцентру FINUGOR активіст естонської молодіжної організації FennoUgria Noored Сільвер Сільд, після закінчення Міжнародного форуму фіно-угорської молоді «FUROR» в селі Помоздіно Усть-Куломського району його учасники на зворотному шляху в Сиктивкарі зайшли в ресторан «Лаунж». Естонці виявилися в одній компанії з фінами і комі делегатами форуму.
«Перед тим як зайти в ресторан, я розповів усім про естонського діяча культури Яана Тиніссона, історію початку XX століття. У той час естонська мова вважалася сільською мовою, а німецька і російська були мовами міщан і освічених, інтелектуальних людей. Яан Тиніссон, однак, почав говорити естонською в ресторанах, барах, театрах, кінотеатрах і т.д. Спочатку його виганяли звідусіль, але врешті-решт і бари, і театри, і ресторани були змушені перейти до обслуговування естонською мовою, – розповів Сільд. Читати далі