Архів теґу: дерусифікація

Зупинимо русифікацію Києва

Опубліковано:

kyiv-mova1

Олександр Вовченко

Чи протистоїть Київ русифікації? На перший погляд, доволі просте запитання. Але, чи можемо ми вичерпно і одностайно відповісти на нього? Чи маємо ми моральне право заплющувати очі на русифікацію публічного простору: інтернету, реклами, теле– та радіоефіру, періодичних видань, виступів ньюзмейкерів та лідерів громадської думки, сфер торгівлі та обслуговування у незалежній Україні? Читати далі

День слов’янської писемності і культури: декомунізація буде неповна без дерусифікації

Опубліковано:

Тарас Марусик

День слов’янської писемності і культури 24 травня – штучне свято, яке має своє коріння в болгарській історії, а також у російській імперській традиції та здебільшого відзначається, за рідкісним винятком, у православних країнах із російської орбіти. Це свято офіційно встановив президент Кучма наприкінці своєї каденції, щоб догодити “русскому міру” й засвідчити “спільне слов’янське коріння”.

Однак наукові дослідження показують: до польської, словацької й чеської мов із їх латиницею українська мова значно ближча, ніж до російської. Читати далі

Квоти на українські пісні: у чому суть законопроекту і як проти нього воюють

Опубліковано:

kvoty-radio-zakonoproekt3

Тарас Шамайда

Закон про квоти для української музики набуде чинності через три місяці після його опублікування. У перший рік дії закону квота на українську пісню становитиме 25%, у другий рік – 30% і починаючи з третього року – 35%. Несподівано перед остаточним розглядом закону його противники внесли “альтернативний” документ. Він передбачає чисельні лазівки аби оминути квоту.

Чому потрібні квоти

За даними громадських моніторингів, частка пісень українською мовою у прайм-таймі провідних українських радіостанцій становить мізерні 5%. Понад 40% займає російська пісня, решту – пісні англійською та іншими мовами світу. Читати далі

У Таджикистані виправлятимуть зрусифіковані прізвища у документах етнічних таджиків

Опубліковано:

Tajikistan

У Таджикистані офіційно заборонили русифіковані прізвища та по-батькові в документах етнічних таджиків. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Заступник Служби реєстрації актів цивільного стану Джалоліддін Рахімов повідомив 29 квітня в інтерв’ю Радіо Свобода, що нові правила були затверджені президентом Емомалі Рахмоном ще минулого місяця. Читати далі

У Києві говоритимуть про квоти на україномовний контент на радіостанціях як питання національної безпеки (анонс)

Опубліковано:

kvoty-radio-zakonoproekt

27 травня 2016р. о 10:15 в Українському кризовому медіа центрі (Хрещатик, 2) за участі українських громадських діячів, законотворців та музикантів відбудеться прес-конференція на тему: «Законопроект №3822: введення квоти на україномовний контент на радіостанціях, як питання національної безпеки та самобутності України».

Вже кілька місяців серед музичної спільноти та широких кіл громадськості оговорюється питання введення квот на національний україномовний музичний продукт, а саме Законопроект №3822 про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах).

Прес-конференція має на меті показати, що введення квоти на україномовну пісню в ефірі радіостанцій в розмірі 35% є ініціативою українського народу, яку підтримують як громадські активісти, так і велика кількість українських музикантів та культурних діячів. Читати далі

Чернігівці розповідають про те, як перейшли на українську мову

Опубліковано:

chernihiv

На чернігівському сайті 0462.ua зібрано 6 історій про те, як російськомовні перейшли на українську.

“Прийнято вважати, що Чернігів – місто російськомовне. Дійсно, в результаті ряду історичних подій сучасне населення в більшості своїй розмовляє російською або на суржику – суміші російської та української мов. А ось чисту українську мову у нас почуєш нечасто. Однак вона є, і останнім часом її навіть стає більше”, – пишуть автори.

А ось і самі історії: Читати далі

Видання «Главком» перейшло на українську

Опубліковано:

glavkom

Інтернет-видання «Главком» здійснило редизайн. Тепер всі матеріали виходять виключно української мовою.

Про це пише «Детектор медіа» із посиланням на керівника проекту «Главком» Віктора Шлінчака. Читати далі

Персональна українізація

Опубліковано:

simpson

Роман Кушнарьов

Розмовляти українською легко. Головне, підготуватися і наважитися – решта піде, як по маслу. Коли минулого літа перед відпочинком на Одещині я вирішив, що буду говорити всюди українською (а до цього це була малинівська говірка вдома й слобожанська російська на роботі), то я вже був до цього готовий не лише ментально, а й практично. Що ж я для цього зробив?

По-перше, максимально зачистив власний інфопростір. Ще з весни 2015 я перестав читати будь-які тексти російською мовою. Під текстом я розумію допис мінімум на 1000 знаків. Для новин є українські служби світових медійних корпорацій на кшталт ВВС або DW, є Тиждень, є й інші портали новин українською мовою. Для аналітики теж вистачало контенту. По роботі я або сам писав, або ж шукав матеріали англійською. Книжки – виключно українською: повірте, є що почитати на нашій мові – і сучасного, й класики. У мене вже черга стоїть з книжок українською, до яких у мене руки ще не дійшли через брак часу. Фільми й серіали – виключно українською: тут дуже допомогла Толока (toloka.to). Читати далі

Олена Олійник. Люди, що свідомо переходять на українську мову спілкування, зону справжнього комфорту відчувають згодом

Опубліковано:

baner9

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Олена Олійник з Києва.

Як зробити українську мову модною… Та ще й там, де питання масової моди на неї навіть не постає, оскільки населення в масі нею не користується зовсім, або майже не користується.

Якщо вже заговорили про моду, то маленька ввідна частина. Мода, яка б вона не була, віддавна поділяється на «високу» і «масову» (в світі індустрії моди їх називають «от кутюр» і «прет-а-порте». Висока мода на українську мову більш-менш існує вже певний час, принаймні у Києві. Нею дедалі більше спілкуються найосвіченіші верстви населення, особливо прогресивна молодь. Проблема саме в тому, як зробити таку моду масовою. Навіть у столиці. Оскільки давно відомо, що столична масова мода рано чи пізно доходить до усіх неізольованих куточків країни. Ну, а про тимчасово ізольовані тут і зараз говорити важко. Читати далі

Сергій Бригар. Важливі аспекти «розумної» українізації

Опубліковано:

baner1

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Сергій Бригар з міста Одеса.

Загальновідомо, що чим більшою в окремо взятому регіоні нашої країни є частка україномовного населення, тим менше проявів антиукраїнського екстремізму і сепаратизму ми там спостерігаємо. Саме цей факт дає можливість зробити висновок, що популяризація української мови є одним з ключових питань національної безпеки. Читати далі