Архів теґу: дерусифікація

Перемоги і поразки мовної політики: Латвія та Білорусь

Опубліковано:

20

На стартовій лінії власної мовної політики Білорусь та Латвія перебували практично в рівних умовах. Проте, тепер становище білоруської мови і латиської суттєво відрізняється. В чому причина?

Значення мови в питаннях консолідації народу та формування державності переоцінити важко. Поряд зі спільністю культури, релігії та походження, саме мова часто виступає визначальною особливістю нації, а отже й основою незалежності та політичної влади в суспільстві. Проте, подібно економіці та культурі, мова є об’єктом державної політики, як внутрішньої, так і зовнішньої. Успіхи ж або невдачі мовної політики в довгостроковій перспективі безпосередньо впливають на добробут кожного громадянина. Які ж висновки може зробити для себе українська громадськість з досвіду інших країн?

Усвідомлюючи практичну спрямованість даної тематики, здається доцільним проаналізувати мовну політику держав, які, якщо вірити російській «науці», доволі подібні з Україною за іншими національними ознаками, тобто походженням, культурою та віросповіданням, а також вирізняються чималими здобутками (позитивними чи негативними) саме в питаннях мови – Білорусі та Латвії. Читати далі

Російські ЗМІ знайшли в білоруській мові “радикальний націоналізм”

Опубліковано:

bilorus

Намір міністра освіти Білорусі повернути вивчення історії та географії білоруською мовою викликав нервову реакцію в Росії. Деякі російські ЗМІ та аналітики назвали це “ставкою на радикальний націоналізм”. Про це пише “Белорусский партизан”.

21 січня новий міністр освіти Білорусі Михайло Журавков заявив: “Вивчати географію та історію Білорусі треба білоруською мовою. Я вважаю, що поступово самі діти прийдуть до того, що захочуть вивчати половину або більшу частину предметів загальноосвітньої школи білоруською мовою”.

Мова йде не про всі курси історії та географії, а тільки про історію і географію Білорусі. До 2000-х їх вивчали білоруською, але потім перевели процес на російську мову.  Читати далі

Мережа білоруських автозаправок перейшла на білоруську мову

Опубліковано:

zapravka

Мережа білоруських автозаправок “А-100″ з 1 січня почала обслуговувати клієнтів білоруською мовою. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

“Це соціальний проект по відродженню мови, – каже генеральний директор компанії “А-100″ Ірина Волоцько. – Ми сьогодні обслуговуємо наших клієнтів двома державними мовами –  і російською, і білоруською. Ми хочемо, щоб до білоруської мови було трохи інше ставлення, щоб люди долучалися до білоруської культури, щоб білоруська мова використовувалась частіше, тому ми рекомендуємо нашим співробітникам розмовляти білоруською, обслуговувати білоруською”.

Далі – у репортажі Radio Svaboda

Мова, як фундамент існування нації

Опубліковано:

nauta

“Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову”
(Ліна Костенко)

Спекотний кінець липня 2014, Крим. В компанії сім’ї москвичів, що піднялися на борт моєї яхти, тоненька смаглява дівчина невимушено спілкується зі мною гарною українською мовою.

– Це що, в Москві вже так гарно розмовляють українською? – питаю. Читати далі

Олег Скрипка: Території, де українська мова була майже під забороною, окуповані або залиті кров’ю війни

Опубліковано:

640x428

“Ми маємо війну, тому що в нашій країні витіснялися українська мова і культура. Особливо там, де українська мова та музика були майже під забороною, тепер ці території окуповані або залиті кров’ю, – вважає один з фронтменів української музики Олег Скрипка. – І я не думаю, що це збіг. Радіо і телеканали настирливо продовжують нас годувати продуктом країни, з якою ми в стані війни ( уявіть собі в блокадному Ленінграді по радіо лунає “Дойчен Золдатен”)”.

В інтерв’ю Цензор.НЕТ він розповів, чому припинив виступати в Росії, як потрапив під обстріл і як він ставиться до людей, байдужих до долі України.

Щодо майбутнього України Олег є оптимістом і наразі покладає надію на волонтерські ініціативи та свідомість громадян. Ще влітку у своєму домі за містом він надав притулок кільком сім’ям біженців з Криму, а зараз багато часу і зусиль приділяє допомозі армії. Крім нього у волонтерській діяльності задіяна вся сім’я. Читати далі

Україна очолила ГУАМ і скасувала там російську мову як робочу

Опубліковано:

Klimkin

Україна прийняла головування в об’єднанні ГУАМ. Про це на своєму Твіттері написав міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За словами міністра, першою справою він запропонував вести засідання англійською, а не російською мовою, що зустріло загальну підтримку.

“Перебираю головування в ГУАМ. Треба наповнити її новим змістом. Для початку я запропонував засідання вести англійською, а не російською. Всі підтримали”, – повідомив він. Читати далі

Мовний фактор безпеки

Опубліковано:

1796852_283381908487525_1253163042_o

Українська мова є символом української державності – так вважають 70% наших громадян. Так вважали й ті, хто нашу мову століттями знищував. Якби українська мова не була фактором нашого націотворення та державних устремлінь, не було б тих 58 хвиль заборони її до вжитку, починаючи з 1622 року аж до розпаду СРСР.

Але українська мовна культура виявилась міцною, адже мову не вдалось знищити жодному з наших завойовників.

Цар Михайло палив україномовні Євангеліє, Петро І заборонив книгодрукарство українською та вилучив українські тексти із церковних книг. Його справу продовжили Петро ІІІ, потім Анна Іоанівна, Катерина ІІ – усі вони вилучали українську мову з освіти, з наукового, професійного та релігійного вжитку. Олександр ІІІ в 1888 році пішов далі й заборонив називати українських дітей українськими іменами – ось коли в нас з’явились Вані, Колі, Серьожі, Маші й Даші. Читати далі

Президент України пообіцяв забезпечити позитивну дискримінацію української мови

Опубліковано:

Порошенко

Під час виступу на першому засіданні Верховної Ради восьмого скликання Петро Порошенко заявив, що “українська мова як єдина державна є надзвичайно важливим консолідуючим чинником суспільства і держави”.

Водночас, президент наголосив, що впровадження в Україні децентралізації дасть “вражаючі можливості враховувати місцеву специфіку, зокрема у питаннях віри, мови, релігії тощо”.

“До всіх цих проявів ми повинні ставитися із повагою. Це стосується і питання мови”, – заявив президент.

Тим не мнеше, Порошенко пообіцяв надати українській мові підтримку як єдиній державній.

Це не знімає із порядку денного питання підтримки української мови і тих заходів, які в європейській політичній культурі називаються позитивною дискримінацією. Це форма підтримки тих, хто тривалий історичний час піддався переслідуванням і утискам“, – заявив він.

Львів’янин отримає паспорт без сторінки російською мовою

Опубліковано:

Святослав Літинський

Львівський адміністративний суд ухвалив рішення, згідно з яким викладач Львівського університету імені Франка Святослав Літинський має отримати новий паспорт громадянина України, але без другої сторінки, що дублюється російською мовою.

Святослав Літинський через суд домагався, щоб міграційна служба видала йому внутрішній паспорт лише українською мовою.

У чоловіка пошкоджено паспорт громадянина України, а Франківський районний відділ державної міграційної служби у Львові відмовився йому видавати новий документ без другої сторінки, що перекладена російською мовою. Львів’янин назвав це порушенням чинного законодавства і звернувся з позовом до суду, який задовольнив його заяву, зобов’язавши районний відділ міграційної служби видати чоловікові паспорт тільки українською мовою. Читати далі

Компанія Comfy вирішила українізуватися

Опубліковано:

zosiatosia

Інтернет-магазин Comfy планує запустити україномовну версію, робота над якою ще триває. Для того, щоб повідомити про «виконання обіцянки», компанія запустила акцію «Українізуйся з Comfy», яка має дві змістові складові: тест «Дізнайся рівень своєї українізації від Comfy» та онлайн-голосування за варіанти назв електронних приладів українською.

Протягом перших двох тижнів участь в акції «Українізуйся з Comfy» взяло більш як 180 тисяч інтернет-користувачів. Такого напливу в компанії не очікував ніхто. Колеги між собою називають це проектом року, — розповідає піар-менеджер Наталя Ваховська (Однороженко). Читати далі