Російське видавництво «Просвещение» завершило переклад підручників кримськотатарською мовою для 1 – 9 класів кримських шкіл. Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти, науки і молоді підконтрольного Москві уряду Криму, перша партія підручників надійшла на півострів у лютому 2016 року, а в березні здійснили остаточну поставку.
«Найближчим часом книги будуть доставлені до шкіл. Цього тижня почалася їхня доставка», – йдеться в повідомленні. Про це пише Крим.Реалії. Читати далі
Уряд Німеччини розробляє новий закон, який зажадає від біженців вивчити німецьку мову та інтегруватися в суспільство.
Про це заявив міністр внутрішніх справ країни Томас де Мезьєр, пише Європейська правда з посиланням на Reuters.
За його словами, Німеччина очікує, що в обмін на мовні курси, соціальну допомогу та житло, новоприбулі зроблять спробу інтегруватися. Читати далі
Видавництво «Букрек» (Чернівці) до 2016-2017 навчального року випустить підручники з кримськотатарської мови, а також інтегрований курс літератури, до якого входить курс кримськотатарської літератури для восьмих класів загальноосвітніх шкіл України.
Про це Крим.Реалії сказала директор «Букрек» Дарина Максимець. Вона зазначила, що у видавництва, яке спеціалізується на літературі національних меншин України, немає конкурентів на оголошеному Міністерством освіти і науки України конкурсі. За її словами, конкурс був оголошений у лютому, а його результати стануть відомі наприкінці березня 2016 року. Читати далі
Антоніна Рибка
Епоха капіталізму надає перевагу розгляду мови крізь призму прагматичності та економічної вигоди. Сьогодні мова – це гроші. Економічна стабільність держави забезпечує стійкі позиції та сприятливі умови для функціонування і розвитку державної мови, й навпаки. Цей факт цілком закономірно відображає мовна ситуація в Україні: фактично українська існує лише в обмежених сферах суспільного життя.
Йдеться про комунікативну потужність української мови. Українською мовою можуть купувати хліб, спілкуватися вдома, читати лекції чи писати вірші. Українською мовою не укладають угоди, не підписують контракти, не створюють інтернет-магазини. Натомість всі ці функції перейняла на себе російська мова. Читати далі
Єдина в Криму україномовна всеукраїнська громадсько-політична та літературна газета “Кримська світлиця” припинила випуск на півострові.
У номері за 25 березня вказано, що це “останній випуск газети”, повідомляє “Українська правда” із посиланням на “Крим.Реалії”. З травня 2015 року газета виходила лише в електронному форматі. Читати далі
Міський голова Запоріжжя Володимир Буряк різко прокоментував зауваження жителя міста про те, що доповіді офіційних осіб повинні виголошуватися українською. Інцидент стався сьогодні в кінотеатрі імені Довженка, де мер провів зустріч з міською громадою.
Про це пише видання 061.ua.
Буряк виголосив свою 2,5-годинну промову російською мовою, після чого запропонував присутнім задати питання. Один з присутніх запитав, чи немає порушення закону в тому, що глава міста проводив зустріч не державною мовою. Читати далі
Портал мовної політики публікує цікаві роботи, які надійшли на конкурс есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Редакція відзначила роботу, автором якої є Володимир Селезньов з Дніпропетровська.
Однією з найболючіших проблем в Україні була і залишається проблема української мови. Незважаючи на те, що Україна вже котрий рік є незалежною державою і, здавалося б, не має жодних перешкод для вільного розвитку української мови, багато українців в східних і південних регіонах досі не бажають ні розмовляти українською, ні щоб їхні діти вчили мову своїх предків і використовували її у своєму повсякденному житті.
Вболіваючи за рідну мову, шанувальники української мови закликають російськомовних українців переходити на українську. Читати далі
Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Вікторія Назарук з Рівного.
Цього тексту, очевидно, не писалося б, якби не три зовсім не пов’язаних між собою обставини: гортання сторінок «Самоучителя украинского языка» виданного у далекому 1990 році, знайомство із російським журналістом, який нині працює у Німеччині, висвітлюючи українсько-російський конфлікт, Романом Шеллем, та щемкий пост у фейсбуку українського снайпера Миколи Вороніна про космополітизм та важливість цінувати власне. Читати далі
Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Олена Олійник з Києва.
Як зробити українську мову модною… Та ще й там, де питання масової моди на неї навіть не постає, оскільки населення в масі нею не користується зовсім, або майже не користується.
Якщо вже заговорили про моду, то маленька ввідна частина. Мода, яка б вона не була, віддавна поділяється на «високу» і «масову» (в світі індустрії моди їх називають «от кутюр» і «прет-а-порте». Висока мода на українську мову більш-менш існує вже певний час, принаймні у Києві. Нею дедалі більше спілкуються найосвіченіші верстви населення, особливо прогресивна молодь. Проблема саме в тому, як зробити таку моду масовою. Навіть у столиці. Оскільки давно відомо, що столична масова мода рано чи пізно доходить до усіх неізольованих куточків країни. Ну, а про тимчасово ізольовані тут і зараз говорити важко. Читати далі
Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Сергій Бригар з міста Одеса.
Загальновідомо, що чим більшою в окремо взятому регіоні нашої країни є частка україномовного населення, тим менше проявів антиукраїнського екстремізму і сепаратизму ми там спостерігаємо. Саме цей факт дає можливість зробити висновок, що популяризація української мови є одним з ключових питань національної безпеки. Читати далі