Архів категорії: Думка

На мовному фронті без змін. Як вберегтися від цитування радянських комедій?

Опубліковано:

Любко Петренко, для ZAXID.NET

– Ви усвідомлюєте, що цей документ будь-який суд може легко визнати нелегітимним, – роблю імпровізований правовий лікнеп банківському клеркові, котрий подав мені для заповнення бланк заяви.

– Це ж чому, там є якась помилка? – здивовано глипає він на мене.

– Так, і дуже суттєва – бланк надруковано російською мовою, – пояснюю я.

– А, ну так би й сказали, що хочете заповнити заяву українською, –скорчивши легку гримасу, відповідає клерк і починає порпатися у своїй шухляді, шукаючи українськомовний екземпляр. Пошуки успіхом не завершуються, клерк намагається запропонувати компромісний варіант: Читати далі

Новий мовний законопроект (№5670): мовні інспектори та субтитри в театрах

Опубліковано:

19 січня у Верховній Раді зареєстрований законопроект «Про державну мову» (реєстр. № 5670).

Його основний принцип – українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя. Також констатується, що українська мова поряд з прапором, Державним гербом і Гімном, є одним із символів держави. Контролюватиме дотримання закону нова структура – національна комісія зі стандартів державної мови. У Нацкомісії буде великий запас методів – це нагляд, контроль та різноманітні санкції – від попередження до штрафу.

ІА Дивись.info розпитала про законопроект  № 5670 Романа Матиса, який безпосередньо брав участь у його написанні, а також є засновником громадської ініціативи «И так поймут!» Читати далі

Мовний менеджмент по-українськи

Опубліковано:

Надія Трач

У медіях та в соціальних мережах уже тиждень не вщухають мовні баталії. Спровокувало таку ситуацію внесення на розгляд Верховної Ради одразу трьох мовних законопроектів.

Як народні обранці, так і пересічні українці реагують типово.

Нардепи вже забули, який саме законопроект підписали, бо часто поставили свій автограф на двох із них. Тому здебільшого відхрещуються і відмовляються давати коментарі пресі. Пересічні ж українці миттєво стали експертами з мовної політики – у Facebook котиться хвиля мемів, жартів та душевних терзань на мовну тему. Здається, тільки зовсім ледачий не прокоментував це питання. Читати далі

Євген Дикий: У Росії готові терпіти нас тільки як “трішки інших росіян”

Опубліковано:

Угруповання «ДНР» організувало масові курси «російської словесності» в окупованому Донецьку. Відвідують ці курси викладачі української мови, що залишилися на підконтрольній окупантам території, а проводять їх викладачі російської. Нині у місцевих школах практично припинили викладання української, розповідають учні та вчителі. Тож викладачі української мови не мають іншого виходу крім, як перекваліфікуватися на російську мову. Для чого окупаційна адміністрація Донецька знищує українську мову в освіті?

Про це йдеться у матеріалі Радіо Свобода.

Читати далі

Стокгольмський синдром захисників неукраїнської мови

Опубліковано:

Василь Карп’юк

Навіть взявся і відклав, бо тема викликає багато суперечок. Але з ким?

Вже кілька днів тривають дискусії у фейсбуку про мовний законопроект. Традиційні персонажі лякають нацизмом і в різноманітних формах іронізують з цього законопроекту чи обурюють ним.

Про всі аспекти не зможу сказати, але, щоб була зрозуміла моя думка, достатньо одного. Скажімо, сфера обслуговування. Це те, де я надзвичайно часто зустрічаюся з дискомфортом іноземної мови. Читати далі

“Мовний патруль” та його жертви

Опубліковано:

Юрко Космина

Севастопольським бабушкам, померлим від україномовних інструкцій в аптеках, кінотеатрам, які закрилися через україномовний дубляж, і таксистам, що вкоротили собі віку через появу неякісних українських пісень в етері високохудожнього радіо “Шансон”, присвячується.

“Російськомовний патріот України закінчується там, де починається мовне питання”, — так і кортить підредагувати класичну цитату щоразу, коли обурені російськомовні знову заходяться пафосно пояснювати Україні, що посилення позицій української мови “не на часі”. Єдине, що не дозволяє дійти до таких узагальнень, — усе більша й більша кількість російськомовних, які прагнуть повного витіснення російської з українського інформпростору не менше за корінних українофонів. (LB.ua) Читати далі

КСУ і «мовний закон Ківалова-Колесніченка». Крапля камінь точить

Опубліковано:

Тарас Марусик

Напередодні Щедрого вечора, коли «старий» Новий рік востаннє заявляє про своє «право» новому року, Конституційний суд України після місячної перерви продовжив розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» в закритій формі. Те, що таке засідання призначили на 13 січня, можна розглядати символічно, як боротьбу нового зі старим.

У зв’язку з переходом Конституційного суду України до закритої частини засідання лунали голоси здивування, а то й обурення. Читати далі

Локалізація товарів та послуг українською мовою – купуй україномовне свідомо. Інтерв’ю з Романом Матисом

Опубліковано:

Великий і дуже великий бізнес змушений витрачати великі і дуже великі кошти на локалізацію своїх товарів і послуг, щоб просунути їх на ринках інших країн і з часом заробляти ще більше. Локалізація – це адаптація продукції до особливостей культури споживання певної країни, в якій виробних має намір вести свій бізнес. Вона зазвичай передбачає маркетингове, технічне і мовне удосконалення товару або послуги. Досконалість не знає меж, але має свою ціну. Виробник із радістю сприймає те, що кілька країн мають однакові технічні стандарти, спілкуються однією мовою, бо це дає змогу економити. Локалізував для ринку країни А – продаєш на ринках країни Б, В, Г і навіть Д. Мультинаціональні корпорації тому й стали гігантами на ринку, що рахували кожну копійку і заощаджували, де могли.

Однак, питання не лише в грошах. Для українського ринку товарів та послуг локалізація українською мовою – питання не лише ціни, але й права та гідності україномовного споживача. Чому саме так, спробуємо вияснити у Романа Матиса засновника та керівника ініціативи захисту прав україномовних “И так поймут”. Ініціативна група “И так поймут” функціонує з практичною метою, вона закликає звертатися до підприємців, які ведуть бізнес в Україні, з проханням вести мовний супровід свого бізнесу українською. Читати далі

Тарас Марусик: Влада ніяк не може зрозуміти, що мова – один з ключових елементів конституційного ладу

Опубліковано:

А відсутність мовної політики – теж політика.

Нещодавно українців, яких щиро переймає доля української мови, приємно здивувала новина – Конституційний Суд, попри довге зволікання, все-таки почав розглядати подання народних депутатів щодо визнання неконституційним Закону України “Про засади державної мовної політики”, який в народі охрестили законом Колесніченка-Ківалова. Про те, що могло вплинути на таке рішення КС, про негативні наслідки цього закону і те, чому його так боїться підписати влада, – спілкуємося з журналістом, громадським діячем, заступником голови Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури Тарасом Марусиком.

– Пане Тарасе, чому Конституційний Суд, попри довге зволікання, все-таки вирішив розглянути подання 57 народних депутатів щодо закону Ківалова-Колесніченка? Читати далі

Отар Довженко: Російська залишається мовою політики, криміналу, гламурної тусовки

Опубліковано:

— Мої батьки російськомовні, — каже викладач Магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові Отар ДОВЖЕНКО, 35 років. — Про існування української я довідався в 6 років. Через рік почав вивчати її в школі. У 15 перейшов на неї майже в усіх сферах свого життя. З’явилося відчуття, що жити в Україні, думати й говорити українською — це правильно. Рідна мова моїх дітей — українська. Російською користуюся для роботи. Читати далі