Зараз освіта в окупованому Криму практично повністю переведена на російську мову. 14 шкіл з кримськотатарською мовою навчання, що діяли на момент анексії, залишилися, проте з навчанням українською мовою ситуація значно погіршилась. Із 3500 класів навчання українською мовою залишилось лише 40.
Такі дані озвучили експерти під час дискусії, організованої у партнерстві з Free Crimea, в Українському кризовому медіа центрі. Читати далі
На окупованому Донбасі школярі вивчатимуть українську мову як іноземну, лише 3 години на тиждень, – передає euronews.
Не буде в програмі і такого предмету як “Історія України”. Викладання більшості предметів буде вестися за російськими підручниками. Читати далі
Організація з безпеки і співпраці в Європі повідомила, що її Спеціальна моніторингова місія в Україні інформує про наміри терористів перевести дитсадки на окупованій території на російську програму.
За повідомленням ОБСЄ, спостерігачі її місії відвідали в четвер, 13 серпня селище Володарськ на Луганщині, на території, захопленій угрупованням «ЛНР». Там працівники дитячого садка повідомили, що зараз готуються переходити на російську навчальну програму, і поскаржилися, що нові підручники все ще не надійшли. Читати далі
Меджліс кримськотатарського народу повідомляє про небажання місцевих адміністрацій анексованого Криму відкривати національні класи та організовувати вивчення кримськотатарської мови.
“Зокрема, мають місце випадки, коли директорами шкіл вибираються варіанти навчальних планів без урахування годин на вивчення рідної мови. В окремих регіонах Криму громадяни стикаються з явним і відвертим небажанням адміністрацій шкіл відкривати національні класи, організовувати вивчення кримськотатарської мови як предмету, незважаючи на відповідні заяви батьків про вивчення кримськотатарської мови і літератури”, – йдеться в повідомленні прес-служби Меджлісу. Читати далі
Постійно йдеться про необмежені права носіїв регіональних мов. А хто чував, що в світі є регіональні мови — тобто обласні, районні, містечкові? Принаймні в мовознавстві такого поняття нема. Є місцеві мови, поширені в певній окремій місцевості. Ось у Лесі Українки читаємо: Він [італієць] говорить місцевим лігурійським діалектом. Саме так слово регіональний і розуміється у французькій та англійській мовах, звідки воно притягнуте в закон. Але як же, бачите, російську мову назвати місцевою? Вона й справді не місцева. Вона єдинодержавна в Російській Федерації, і там про неї належно дбають. Тому й вжито як нібито юридичний термін словосполучення з нечітким значенням — “регіональна мова”.
Професор Іван Ющук: народні депутати-інтелектуали-державники мають можливість використати запропоновану нижче статтю для вдосконалення «Пояснювальної записки» до постанови Верховної Ради про скасування ЗУ «Про засади державної мовної політики», як ідеологічно-правової основи сепаратизму і «русского міра» в Україні та прийняття нового прогресивного закону про мови.
Ментальна русифікація. Чому професор з Гарварду відчуває загрозу українській культурі? Відповідь у сюжеті Олени Міщенко. Джерело: Espreso.TV
Голова Товариства білоруської мови імені Франциска Скарини Алєг Трусав мав виступити на Форумі на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, проте не зміг приїхати. Натомість, він люб’язно надав Порталу мовної політики свою доповідь про русифікацію в Білорусі для публікації.
«Те, що сталося в Білорусі, – поки не трагедія. Це – фарс, це – агонія посткомуністичних сил, в яких немає ані перспективи, ані майбутнього. Вони неминуче зазнають краху, але шлях Білорусі та білорусів до справжньої незалежності лежить через ганьбу і страждання. Ганьбу ми переживаємо зараз, а страждання – попереду». Читати далі
До окупації основними сферами функціонування української мови на Донеччині та Луганщині були освіта та діловодство, почасти судочинство. Крім того, українська посідала впевнені позиції в кінопрокаті та зовнішній рекламі (сіті-лайти, біг-борди). На Донбасі мовили українські телеканали, працювали радіостанції з випусками новин українською мовою. За 15 місяців окупації українську фактично витіснено із усіх перелічених сфер.
Про це свідчить аналіз стану української мови на окупованих територіях, проведений у рамках щорічного дослідження «Огляд становища української мови в 2014-2015 роках», який вчетверте поспіль здійснив рух «Простір свободи».
Починаючи з квітня 2014 року, Україна стала втрачати контроль над окремими населеними пунктами Донецької та Луганської областей, а заразом і можливість впливати на стан і становище української мови. Окуповані території в межах, визначених Мінським протоколом від 5 вересня 2014 року (так звані окремі райони Донецької та Луганської областей, далі – ОРДЛО), вийшли з підпорядкування Києва орієнтовно в травні – липні 2014 року; деякі населені пункти (як-от Дебальцеве) були окуповані на початку 2015 року. 17 березня 2015 року Верховна Рада України офіційно визнала ОРДЛО тимчасово окупованою територією, де-юре зафіксувавши свою неможливість впливати на процеси, які там відбуваються.
Зважаючи на російську ідентичність терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які відчувають свою належність до «русского мира», інтенсивна русифікація та витіснення української мови є природною політикою окупаційної влади. Читати далі
Українські активісти звертають увагу на відсутність кримінальних справ, пов’язаних зі знищенням української культури та освіти в Криму. Про це заявив на прес-конференції в Києві 8 липня глава кримського центру «Український дім» Андрій Щекун, – повідомляє Крим.Реалії.
Раніше глава громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун заявив, що в Криму зараз фактично заборонено навчання українською мовою, зокрема, такої можливість позбавлені старшокласники. Він назвав це явище «лінгвоцидом». Читати далі
Порівняно з минулими роками зменшилася частка україномовних газет та журналів, російська мова продовжує домінувати в національному теле- та радіоефірі. Мовна ситуація у сфері послуг дуже залежить від регіону: на Сході та Півдні російська виразно домінує, але права україномовних клієнтів часто порушуються і в Центральній Україні, включно з Києвом. Такими є підсумки аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2014-15 роках», оприлюдненого рухом «Простір свободи». Для того, щоб виправити становище, потрібно змінити скандальний законо про мови Колєсніченка-Ківалова.
Документ базується на даних державної статистики, соціології та власних моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України. Читати далі