Україні – закон про державну мову. Заява громадськості з приводу законопроекту 5670

Опубліковано:

19 січня у Верховній Раді зареєстровано розроблений зусиллями експертного та громадського середовища законопроект «Про державну мову»  (реєстр. № 5670).

Ця довгоочікувана подія відкриває шлях до системних змін у становищі української мови, державний статус якої час нарешті наповнити реальним змістом.

Наша мова є одним із визначальних чинників, що перетворюють українців на єдиний народ і творять міцне підґрунтя державної незалежності  і соборності України.

Це не просто культурне надбання і засіб комунікації, але наріжний  камінь національної безпеки, соціального розвитку та міжнародної суб’єктності України. Читати далі

КСУ і «мовний закон Ківалова-Колесніченка». Крапля камінь точить

Опубліковано:

Тарас Марусик

Напередодні Щедрого вечора, коли «старий» Новий рік востаннє заявляє про своє «право» новому року, Конституційний суд України після місячної перерви продовжив розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» в закритій формі. Те, що таке засідання призначили на 13 січня, можна розглядати символічно, як боротьбу нового зі старим.

У зв’язку з переходом Конституційного суду України до закритої частини засідання лунали голоси здивування, а то й обурення. Читати далі

Чому «російськомовні воїни АТО» не аргумент

Опубліковано:

Твердження про «російськомовних в АТО», яке виринає у кожній мовній дискусії, вже стає мемом на зразок «наши деды воевали». Обидві тези частково правдиві, за ними стоїть і кров, і біль, і героїчні вчинки, які здебільшого належать не тим, хто користується чужими подвигами як аргументами в дискусіях.

Цей маніпулятивний прийом активно застосовували проросійські сили, спершу маркуючи пам’ять про трагічні події Другої світової війни георгіївськими стрічками, а потім одягаючи їх на противників тодішньої опозиції та Майдану, а згодом і цілісності України. Емоційний ланцюжок, за який смикають пропагандисти, простий: якщо ти проти «антифашистів» з георгіївськими стрічками, то ти проти власних дідів і бабць, які проливали кров на тій жахливій війні, плюндруєш пам’ять про їхню перемогу, підтримуєш їхніх ворогів, а отже нацизм і Гітлера.

Цей прийом використовують зараз і ті, хто ветує будь-яку ініціативу щодо захисту і популяризації української мови нагадуванням про російськомовних наших захисників на сході. Хочеш україномовну версію інтернет-магазину, обслуговування українською в кафе чи супермаркеті? Тебе обурює тотальне переважання в медіапросторі російської мови? Отже, розпалюєш міжнаціональну ворожнечу, ображаєш російськомовних, серед яких багато бійців АТО і волонтерів. Але цей аргумент є маніпулятивним і непереконливим з кількох причин.

Читати далі

На Донеччині чиновники будуть послуговуватись виключно державною мовою

Опубліковано:

Із січня 2017 року заступники голови Донецької облдержадміністрації, апарат, працівники райдержадміністрацій на Донеччині зобов’язані під час виконання посадових обов’язків використовувати українську мову.

Відповідне розпорядження підписав 10 січня керівник Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, про що він написав на своїй Фейсбук-сторінці. Читати далі

Локалізація товарів та послуг українською мовою – купуй україномовне свідомо. Інтерв’ю з Романом Матисом

Опубліковано:

Великий і дуже великий бізнес змушений витрачати великі і дуже великі кошти на локалізацію своїх товарів і послуг, щоб просунути їх на ринках інших країн і з часом заробляти ще більше. Локалізація – це адаптація продукції до особливостей культури споживання певної країни, в якій виробних має намір вести свій бізнес. Вона зазвичай передбачає маркетингове, технічне і мовне удосконалення товару або послуги. Досконалість не знає меж, але має свою ціну. Виробник із радістю сприймає те, що кілька країн мають однакові технічні стандарти, спілкуються однією мовою, бо це дає змогу економити. Локалізував для ринку країни А – продаєш на ринках країни Б, В, Г і навіть Д. Мультинаціональні корпорації тому й стали гігантами на ринку, що рахували кожну копійку і заощаджували, де могли.

Однак, питання не лише в грошах. Для українського ринку товарів та послуг локалізація українською мовою – питання не лише ціни, але й права та гідності україномовного споживача. Чому саме так, спробуємо вияснити у Романа Матиса засновника та керівника ініціативи захисту прав україномовних “И так поймут”. Ініціативна група “И так поймут” функціонує з практичною метою, вона закликає звертатися до підприємців, які ведуть бізнес в Україні, з проханням вести мовний супровід свого бізнесу українською. Читати далі

Президент “Баварії” штрафуватиме за незнання німецької мови

Опубліковано:

Президент футбольної команди “Баварія” Улі Хьонесс вводить нові санкції для легіонерів. Про це повідомляє “Футбол 24

“У роздягальні “Баварії” повинні говорити по-німецьки. Мова об’єднує групу. У протилежному випадку команда ділиться на окремі угрупування. Легіонери повинні інтегруватись з клубом та іншими гравцями. Якщо іноземці не вчитимуть німецьку, то платитимуть штрафи. Усе просто”, – цитує Bild Хьонесса. Читати далі

Прийдешня різня

Опубліковано:

Кожна влада в Україні, без винятку, – особливо нинішня, – вірила і вірить в тимчасовість національного відродження. Нині національним силам віддано так багато спокусливого поля політичної діяльности, що згорнути цю діяльність мирним чином вже неможливо. Звісно, що політика держави не є національною. Вона є космополітичною. Національні сили провокативно використовуються, – правда, у тих напрямах, які не є визначальними для долі держави. Але національні сили розширюють і активізують свою діяльність. Наче мухи в рідкому сиропі, – не розуміючи ані своєї перспективи, ані причини, яка заважає їм рухатися. Національні сили повірили, або ж незабаром повірять, у свій успіх. Аґресивний росийськомовний космополітично–олігарічний истеблішмент разом з поступовою і активною росийськомовною громадою не уявляє свого життя в українській Україні і просто біологічно не може допустити якоїсь справжньої, не–опереткової українізації життя. Як тільки сьогоднішня влада збагне, що національні сили досягнули критичої межі зростання, вона почне діяти. Тоді наступить чергова українська різня. Націоналізм зостане фізично вирізаний ще нинішньою космополітичною владою.

Можна–би цьому зарадити у суспільстві, тотально налаштованому проти Ро́сиї і проти „русского мира“. Соціологічні опитування свідчать, що приблизно половина населення не відчуває ворожості ані щодо Москаля в Україні, ані щодо Ро́сийської федерації. Щодо московської мови, знову‑ж більшість її шанує і навіть дозволяє собі нею послуговуватися. Щодо культури… наприклад, нинішній прокурор регулярно відвідує московськомовні забави на кшталт 95‑го кварталу. Населення теж пускає солодкі соки хтивости від російськомовних вистав. То я не певний, як воно буде. Якийсь ідіот запустив, а иньший ідіот дозволив поширити у телевізорі звабний заклик пити горілку „Гетьман“. Звучить воно так „Чи є у нас майбутнє“ (?!)

Держпродспоживслужба: обов’язкова мова обслуговування споживача – українська

Опубліковано:

Заклади харчування, магазини та інші суб’єкти господарювання зобов’язані обслуговувати споживача державною мовою.

Про це йдеться у роз’ясненні Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Якщо споживач не надавав згоди працівникам суб’єкта господарювання спілкуватись з ним російською мовою, то обслуговування недержавною мовою є неправомірним. Джерелами доказів можуть бути записи споживачів у Книзі відгуків і пропозицій та відповіді суб’єктів господарювання на такі записи. Читати далі